Категорія: Архітектура

Що таке вертикальне озеленення

Українські Правила утримання зелених насаджень визначають вертикальне озеленення як «елементи озеленення фасадів будівель, паркових споруд, спеціальних ажурних споруд, вертикальних стін та інших обʼєктів з використанням деревовидних ліан та інших витких рослин». Тобто в класичному розумінні це ліани: дівочий виноград, плющ, культурний виноград, хміль.

Будівельні норми трактують його ширше. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» серед засобів озеленення забудови називає вертикальне озеленення фасадів, балконів і шумозахисних стінок. До інноваційних засобів норма зараховує вертикальні сади й парки (килимові та модульні), зелені екрани й стіни, мобільні системи (п. 8.2.6). ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» розрізняє три прийоми озеленення: стаціонарний (посадка в ґрунт), мобільний (у пересувні ємності) і компактний, до якого зараховує вертикальне. Мобільні й компактні прийоми застосовують там, де мало вільного ґрунту, а під землею — мережі (пп. 9.9.1, 9.9.3).

В інтерʼєрах вертикальним озелененням називають і фітостіни — модулі з живими рослинами й автополивом — і панно зі стабілізованого моху чи штучних рослин. Стабілізований мох уже не росте: його законсервовано, тому він не потребує ні поливу, ні світла. Тож мохове панно — інтерʼєрний декор, а не озеленення фасаду.

Види систем вертикального озеленення

Основних систем чотири: прямий зелений фасад, фасад на опорах, кашпо на балконах і терасах та жива стіна. Різняться вони тим, де ростуть корені й що тримає зелену масу. Від цього залежать навантаження на фасад, догляд і те, наскільки система стійка до помилок.

Система	Як влаштована	Догляд
Прямий зелений фасад	Самочіпкі ліани — дівочий виноград, у захищених місцях плющ — ростуть із ґрунту біля стіни й чіпляються за неї самі	Обрізування, щоб пагони не заходили у вікна, водостоки й під покрівлю
Фасад на опорах	Виткі рослини піднімаються тросами, сітками чи шпалерами на відстані від стіни	Обрізування, огляд кріплень і опор
Кашпо на балконах і терасах	Дерева, кущі й рослини, що звисають, ростуть у ємностях із ґрунтом поверх за поверхом	Автоматичний полив, сезонні роботи садівників, доступ до кожної ємності
Жива стіна	Рослини ростуть у модулях, кишенях чи фетрових полотнах із субстратом на каркасі; воду й добрива подає автоматика	Постійний контроль поливу й живлення, заміна рослин, сервісний договір

Прямий фасад і фасад на опорах разом називають зеленими фасадами, а зелені фасади й живі стіни в дослідженнях — зеленими стінами; у побутовому значенні так кажуть про будь-яке вертикальне озеленення. Варіант із кашпо використано в концепції житлового комплексу Prime Residence у Києві: кущі йдуть суцільними смугами вздовж терас вежі.

Чим більше в системі техніки — модулів, субстрату, насосів, — тим сильніше вона залежить від постійного догляду. Прямий фасад найпростіший: по суті, це рослина й стіна.

Що дає зелений фасад у нашому кліматі

У рекламі зелені стіни «охолоджують місто». Вимірювання в помірному кліматі дають скромніші цифри. Чеські дослідники у 2025 році опублікували дані з пʼяти зелених стін у Празі, Оломоуці та Опаві. У спекотні дні за 50 см від фасадів, вкритих дівочим виноградом пʼятилисточковим і тригострокінцевим, повітря було в середньому на 0,7–0,8 °C прохолоднішим, ніж біля звичайних стін, а в одному з випадків під вечір різниця сягала 2 °C. Біля живих стін із чорними горщиками на каркасі результат неоднозначний: в одному випадку різниці майже не було, в іншому повітря було на 1,2 °C прохолоднішим, ніж біля скла, але теплішим, ніж біля металевої сітки. Для України це найближчий орієнтир із доступних вимірювань: Чехія теж лежить у помірному поясі.

Для будівлі важливіше інше: рослини затіняють саму стіну. За даними інших досліджень, на які посилаються чеські автори, у Любляні стіни без озеленення нагрівалися сильніше, ніж зелені фасади, — різниця сягала 29 °C. У Лондоні озеленення знижувало температуру поверхні на 12 °C. Менше нагріта стіна — менше тепла всередині, особливо на західних фасадах, які найбільше страждають від вечірнього сонця (про орієнтацію — у статті про інсоляцію).

Узимку листопадні ліани скидають листя, і стіна відкрита сонцю. Так само діють ліани на тросах перед заскленням: улітку затіняють скло, а взимку пропускають сонце. Вічнозелений плющ працює як ковдра: на вапнякових стінах біля Оксфорда камінь під ним промерзав на 26 % рідше, а періоди промерзання були на 34 % коротшими й на 32 % слабшими. Але виміри зроблено в мʼякому кліматі південної Англії: плющ захищав від морозів до −3,5 °C, а як він поводитиметься за сильніших, автори не знають. До того ж тривалі холоди від −2 °C і нижче плющ переносить погано, хоча короткі морози до −25 °C витримує, тож для більшої частини України надійніший дівочий виноград.

Чи шкодять ліани стіні

Здоровій кладці — ні: пагони плюща не можуть проникнути в цілу кладку, і оксфордські дослідники оцінюють ризик для неї як незначний, якщо рослини відводять від водостоків і покрівлі. Шкода починається там, де вже є тріщини, діри чи зруйнований розчин: ліана заходить у дефект і розширює його. А здирати зі стіни старий плющ, що роками ріс на ній, буває небезпечніше, ніж лишити.

Посібник міста Люксембург з озеленення фасадів зводить це до двох правил: самочіпкі ліани — лише на цілу кладку без тріщин і не на утеплений фасад. Там, де пошкоджень не виключити, а також на утепленні й облицюванні беруть рослини, яким потрібна опора; на утепленому фасаді її кріплять спеціальними термодюбелями.

Коротко: на цілій цеглі чи бетоні без утеплення — прямий зелений фасад; на утепленому фасаді, облицюванні чи вентфасаді — ліани на опорах; перед склом — троси з ліанами, що затіняють фасад. Живу стіну варто розглядати, лише коли є договір на обслуговування, вода й ціла неутеплена стіна, що витримає вагу модулів. Якщо доглядати нікому, чесніше звичайне озеленення двору, терас і покрівель.

Що приживається в Києві

Для надійності важить, де росте коріння. Британський звіт про пожежну безпеку зелених покрівель і стін зазначає, що ліани, вкорінені в ґрунт, можуть вижити й без системи поливу, а посібник Люксембурга радить садити ліани для фасадів прямо в ґрунт, без ємностей. У кашпо й модулях на висоті коріння не вкрите товщею ґрунту й промерзає сильніше, ніж у землі, а для більшої частини України звичні зимові відлиги й весняні заморозки. Тому в нашому кліматі найнадійніші ліани, що ростуть із землі, — просто на стіні чи на опорах.

З рослин для вертикального озеленення фасадів Управління екології та природних ресурсів КМДА радить для Києва дівочий виноград. У 2022 році місто започаткувало ініціативу «Місто живих стін», і зелений фасад першим отримав адмінбудинок самого управління. Попри назву, ініціатива передбачає саме ліани на фасадах; модульних живих стін у ній немає. Дівочий виноград невибагливий, сам чіпляється за стіну вусиками з присосками, а пагони, за словами міських екологів, щороку приростають на 1–3 м. За такого приросту ліана вкриватиме висотний фасад не один рік, тож на високих будинках зелень нерідко виносять на тераси й балкони, як у концепції Prime Residence, — але тоді захист коріння й догляд закладають у проєкт.

Біля вікон і водостоків краще працюють рослини, яким потрібна опора: культурний виноград, актинідія, хміль, ломиніс, жимолость. Вибір залежить від орієнтації: на південній і західній стіні рослині зазвичай жарко й сухо, на північній бракує світла, тому асортимент добирають для кожного фасаду окремо.

Правила утримання зелених насаджень описують і саму посадку. Саджанці ліан — із пагонами щонайменше 1 м. Посадкову яму 50 см завглибшки й 50–60 см завширшки копають за 30–40 см від опори й заповнюють родючим ґрунтом. Далі — підживлення, рясний полив і обовʼязкове регулярне обрізування. Посібник Люксембурга радить більше місця: щонайменше 0,5 м² відкритого ґрунту на рослину, посадкову яму від 1 м³ і 60–80 см від фасаду. Для приватного будинку найпростіший старт — паркан чи пергола: ліани ростуть і на них, без кріплень до фасаду, автополиву й сервісного договору.

Чому догляд важливіший за монтаж

Систематичний огляд 15 досліджень економіки зелених стін, представлений на World Construction Symposium у 2022 році, підсумовує: у будь-якої системи найбільша стаття витрат за весь строк служби — щорічне обслуговування, а не монтаж.

Різницю між зеленим фасадом і живою стіною теж порахували: у португальському дослідженні 2018 року обслуговування живої стіни обходилося в 16 разів дорожче, ніж зеленого фасаду, в іншій роботі 2020 року — у 12 разів. Тому систему обирають не за ефектністю на рендері, а за тим, хто й скільки років доглядатиме її.

Економія на опаленні й охолодженні, довговічніший фасад і дорожча нерухомість у цих дослідженнях здебільшого покривали витрати разом із доглядом. Але в грошах вигоди рахували лише 4 дослідження з 15.

Що показують відомі проєкти

Найвідоміший приклад — Bosco Verticale в Мілані: дві житлові вежі заввишки 110 і 76 м у районі Порта Нуова за проєктом Boeri Studio (Стефано Боері, Джанандреа Баррека, Джованні Ла Варра), 2007–2014 роки. На балконах ростуть 800 дерев, 4500 кущів і 20 000 інших рослин — це відповідає приблизно пʼяти гектарам парку, зосередженим на площі близько 1000 м².

Догляд централізований: поливом керують дистанційно на рівні всього будинку, дерева двічі на рік обрізають садівники-альпіністи, які спускаються фасадом на мотузках, а ще двічі на рік догляд ведуть зсередини квартир.

Протилежний випадок — Qiyi City Forest Garden у Ченду. Вісім веж із садами на балконах продали повністю: до квітня 2020 року розкупили всі 826 квартир. Але заселилися лише близько десяти родин: рослини на покинутих балконах розрослися без догляду, а нашестя комарів відлякало решту власників від переїзду. Сади на балконах розраховували на мешканців, яких не було.

Жива стіна CaixaForum у Мадриді (Jardín Vertical, тобто «вертикальний сад»), створена французьким ботаніком Патріком Бланом, — приклад системи, де все тримає техніка. На стіні заввишки 24 м і площею 460 м² без ґрунту ростуть понад 15 000 рослин 250 видів. Їх закріплено на пʼяти трубчастих конструкціях, воду подають перфорованими трубами на трьох рівнях, а близько половини води використовують повторно. Ліанам таке різноманіття й така висота без ґрунту недоступні, але й живе ця стіна рівно доти, доки працює полив і хтось за ним стежить.

Висновок з усіх трьох однаковий: зелень на фасаді живе, поки догляд закладено в експлуатацію будинку, а не залишено на мешканців.

Що кажуть норми

Норми рахують озеленення за площею. На території житлової та громадської забудови озеленення має займати щонайменше 25 % (ДБН Б.2.2-12:2019 зі Зміною № 1, табл. 8.2), а в мікрорайоні — щонайменше 6 м² озеленених територій на одну людину (або 12–15 м² на квартиру, п. 6.1.5). Для озеленених територій загального користування в містах із населенням понад 250 тис. норма вища — 10–15 м² на особу залежно від природної зони (табл. 8.1).

Хоча п. 8.2.6 і називає зелені стіни інноваційними засобами збільшення площі озеленення, як зараховувати їх до цих показників, норма окремо не визначає. Зате ДБН Б.2.2-5:2011 в ущільненій забудові допускає для компенсаційного озеленення вертикальне озеленення й сади на покриттях будівель (п. 9.9.15). Загальне правило того самого пункту — кількість рослин і зайняту ними площу зменшувати не можна. Зелену стіну, зараховану в компенсацію, доведеться доглядати роками, як і дерева у дворі. Як влаштоване компенсаційне озеленення й чому його закладають у строки й бюджет із самого початку — на сторінці «Ландшафтна архітектура». Для мобільного й вертикального озеленення норма називає пристрої: трельяжі, шпалери, перголи, квіткарки й вазони (п. 9.6.3), а спортивні майданчики огороджують вертикальним озелененням (п. 6.9.3).

Що закласти в проєкт

Вертикальне озеленення проєктують разом із фасадом, на стадії архітектурної концепції, а не після здачі будинку. Що треба вирішити до того, як малювати зелень на рендері:

Питання	Що передбачити
Догляд	Хто й за які гроші доглядатиме: договір на обслуговування й бюджет на роки наперед. Після здачі будинку обовʼязки закріплюють за керуючою компанією чи ОСББ, а не за кожним мешканцем окремо. Без поливу й догляду рослини на живій стіні не виживуть
Вибір системи	Орієнтація, висота, утеплення, вікна й водостоки. На утепленому фасаді — рослини на опорах
Вага й кріплення	Насичена водою панель живої стіни розміром 1000 × 600 мм важить 50–60 кг, тож стіну перевіряє конструктор ще в проєкті
Полив	Джерело води, автоматика й датчики, спосіб спорожнити систему на зиму
Доступ	Як дістатися до кожної рослини: з балконів, з підйомника чи за допомогою промислових альпіністів
Пожежна безпека	Горючі матеріали каркасів і модулів можуть поширювати полумʼя, а порожнина між панелями й стіною потребує протипожежних розсічок
Рослини	Види, придатні для клімату й орієнтації, захист коріння в ємностях від промерзання

Британський звіт про пожежну безпеку зелених покрівель і стін наводить загальну думку: доки зелена стіна волога, займається вона дуже важко, а пересохла — наприклад, у посуху без поливу — може бути небезпечнішою. Випробування того ж звіту показали, що горять передусім матеріали каркасів і модулів. І догляд потрібен постійно: живі стіни не бувають «без догляду», договори на обслуговування укладають зазвичай на рік, а трапляються й до 10 років.

Коли вертикальне озеленення виправдане

Ліани з ґрунту — просто на стіні чи на опорах — у нашому кліматі найнадійніші й найпростіші в догляді. Жива стіна й сади в кашпо вздовж поверхів — вузький інструмент із високими вимогами до експлуатації. Але й ліани, і складні системи виправдані за трьох умов: є власник, готовий роками фінансувати догляд; система відповідає клімату й орієнтації фасаду; від неї чекають того, що вона справді дає, — тіні для стіни й захисту від перегріву. Помітно охолодити вулицю зелена стіна не здатна.

У проєктах AIMM ми ставимося до вертикального озеленення як до інженерної системи з експлуатаційним бюджетом. Якщо замовник не готовий фінансувати догляд на десятиліття наперед, ми одразу говоримо про звичайне озеленення: дерева у дворі, сади на покрівлях і терасах, до яких садівник дійде пішки. Сади на терасах і покрівлях — теж ємності з ґрунтом, але їх обслуговують із тераси, а не з мотузок чи через квартири. У проєкті CENTOWER у Дніпрі житлові секції спускаються каскадом, і зелень зосереджено на терасах і в саду на покрівлі. На рендері таке озеленення менш ефектне, зате живе довше за першу зиму без поливу.

Джерела

1. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України — наказ Мінбуду від 10.04.2006 № 105
2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
3. Зміна № 1 до ДБН Б.2.2-12:2019 — Мінрозвитку, чинна з 1 січня 2026 року
4. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» — картка норми зі Змінами № 1–3
5. Madushika U. G. D., Ramachandra T., Geekiyanage D. Economic performance of green walls: a systematic review — 10th World Construction Symposium, 2022
6. Lehnert M. et al. Assessing green walls’ effects on outdoor human thermal exposure in temperate climate cities — Scientific Reports, 2025
7. Coombes M. A., Viles H. A., Zhang H. Thermal blanketing by ivy (Hedera helix L.) can protect building stone from damaging frosts — Scientific Reports, 2018
8. Fassadenbegrünung — посібник міста Люксембург з озеленення фасадів
9. Fire Performance of Green Roofs and Walls — Міністерство у справах громад і місцевого самоврядування Великої Британії, 2013
10. Vertical Forest — Stefano Boeri Architetti, сторінка проєкту Bosco Verticale
11. Welcome to the jungle: plants overrun Chinese apartment blocks — AFP, 15.09.2020
12. Jardín Vertical CaixaForum — офіційний туристичний сайт Мадрида
13. «Місто живих стін»: Київ впроваджує стратегію вертикального озеленення — PRAGMATIKA.MEDIA, 2022
14. Наталія Коротка. «Зелена стіна» як інвестиція: цифри проти маркетингу — колонка для PRAGMATIKA.MEDIA, 2026

Чому до блекаутів готуються в жовтні, а не в листопаді

Восени вже ніхто не питає, чи будуть відключення. У вересні 2026 року Американська торговельна палата в Україні й Deloitte Ukraine опитали 95 керівників компаній — членів Палати: 62 % назвали відключення електроенергії серед головних ризиків цієї зими. Серед пріоритетних заходів найчастіше називали посилення резервного енергозабезпечення (74 %), а плани підтримки працівників — менше половини компаній (47 %). Повністю реалізовано лише 21 % запланованих заходів, ще 60 % — у процесі.

Письмовий план безперервності бізнесу є лише в 48 % компаній, а близько 30 % досі не мають формалізованих описів процесів і розподілу відповідальності. Від плану залежить не менше, ніж від потужності генератора: чи працюватиме команда, коли світло зникне посеред робочого дня.

У вересні й жовтні на підготовку ще є час: можна спокійно купити й перевірити обладнання, домовитися з командою й замовниками. У листопаді те саме доведеться робити поспіхом.

Слабкі місця: що зупинить роботу першим

Почати варто з простого питання: що перестане працювати, якщо світла не буде пів дня? Відповідь у кожної компанії своя, але слабкі місця здебільшого ті самі.

Що перевірити	Питання	Альтернативи
Енергія	Які пристрої критичні й скільки годин вони мають працювати?	Зарядні станції, джерела безперебійного живлення (ДБЖ), генератор
Звʼязок	Чи буде інтернет, коли немає світла в офісі й у провайдера?	Другий провайдер, мобільний чи супутниковий інтернет
Дані	Де лежать робочі файли й чи можна працювати з ними вдома?	Сервер на резервному живленні, хмара, резервні копії
Будівля	Що роблять без живлення електронні замки, чи працюють ліфт, насоси води й опалення?	Механічний замок і ключ, сходи, запас води
Люди	Хто й звідки працює, якщо в офісі немає світла?	Графік за чергами відключень, віддалена робота
Замовники	Хто й коли попереджає про зміну строків?	Заздалегідь погоджений порядок звʼязку

Такий перелік і є основою плану безперервності бізнесу: документа, де записано, що робити, хто відповідає й на що перемикатися, коли працювати як завжди не виходить.

Енергія й звʼязок: що має працювати в бюро

Для архітектурного бюро критичні три речі: робочі станції, сервер та інтернет. На робочих станціях ми креслимо й моделюємо, а сервер та інтернет потрібні, щоб команда працювала разом і була на звʼязку із замовниками. Робочі станції в нас живляться від зарядних станцій EcoFlow; резервне живлення мають і сервер, і інтернет.

ДБЖ, зарядна станція й генератор потрібні для різних завдань. Звичайний офісний ДБЖ для компʼютера дає кілька хвилин, щоб зберегти роботу й коректно вимкнути техніку. Зарядна станція тихо тримає ноутбуки, монітори й роутер годинами просто в офісі. Генератор розрахований на довгі відключення й велике навантаження, але йому потрібні окреме місце надворі й пальне.

Перш ніж купувати обладнання, порахуйте навантаження: випишіть пристрої, які мають працювати, їхню потужність і кількість годин. Так стане зрозуміло, що потрібно: зарядна станція, ДБЖ чи генератор.

Процеси: як не залежати від світла й однієї людини

Генератор дає світло, але на інші питання не відповідає. Хто ухвалює рішення, якщо керівник без звʼязку? Де лежить актуальна версія креслень? Що робити, якщо дедлайн припав на день із довгим відключенням?

Ці відповіді краще записати заздалегідь: хто кого заміщує, де зберігаються файли й як часто робляться резервні копії, як команда дізнається про зміну планів. Частину знань варто винести з голів у спільні документи: стандарти, типові рішення, чек-листи. Тоді робота не зупиниться, якщо потрібна людина саме зараз без світла.

Окремо — замовники. Якщо відключення можуть зсунути строки, краще сказати про це на початку, ніж пояснювати затримку в день здачі. Чесна розмова заздалегідь береже довіру.

Люди: як подбати про команду

Зима виснажує не лише енергосистему. Людям треба встигати працювати між відключеннями, добиратися до офісу, дбати про родину. Тому план підготовки має враховувати і їх.

• Гнучкий графік. Робочий день можна будувати з урахуванням черг відключень у різних районах.
• Віддалена робота. Заздалегідь домовитися, хто може працювати вдома й як команда тримає звʼязок.
• Офіс як тепла точка. Якщо вдома немає світла, можна прийти працювати в офіс, де є світло, тепло, звʼязок і чай.
• Увага до стану команди. Втома накопичується, і керівникові варто помічати її раніше, ніж вона позначиться на роботі.

Простір: що може дати архітектура

Частину зимових проблем розвʼязує планування. У новій офісній будівлі багато що можна закласти ще на етапі архітектурної концепції, а дещо вдасться зробити й у вже облаштованому офісі.

• Денне світло. Скільки його отримає офіс, залежить від форми будівлі: у проєкті бізнес-центру 10А на Подолі пляму будівлі обмежили, зокрема, вимоги до освітленості й інсоляції. Скляні перегородки й відкритий простір пропускають світло вглиб поверху, а біля вікон удень частину роботи можна робити без ламп. Як архітектура працює із сонцем, ми докладно розповідали в статті про інсоляцію.
• Тепле ядро. Обігріти весь офіс без світла складно, а невелику кімнату, де мало зовнішніх стін і вікон, утримати теплою легше. На час відключень сюди можна перенести зарядні станції, роутер і робочі місця. Відкритий вогонь і газові обігрівачі в закритому приміщенні небезпечні: вони спалюють кисень і можуть отруїти чадним газом.
• Місце для генератора. Генератор потужністю до 20 кВт не можна використовувати в житлових, громадських і виробничих будівлях, на їхніх дахах, балконах і в прибудовах, у складських приміщеннях і на шляхах до евакуаційних виходів. Його ставлять надворі, на рівному негорючому майданчику без сміття й горючих матеріалів. Відстань до будівлі залежить від потужності: від 1 до 10 м до глухих негорючих стін і від 4 до 12 м до інших. Генератор не повинен ускладнювати доступ до евакуаційних виходів і пожежних гідрантів чи проїзд пожежних машин. Пальне, до 40 л, тримають в окремій господарській будівлі чи гаражі не ближче ніж 7 м від будинків; у самій будівлі — лише на час воєнного стану й лише в приміщенні, що відповідає вимогам Правил пожежної безпеки.
• Підключення. До мережі будівлі генератор підключають лише фахівці з правом працювати з електроустановками, за Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ): вручну, через блокування, яке не дає одночасно подати напругу в мережу будівлі й у зовнішню мережу, і з можливістю безпечно вимкнути живлення дистанційно. Вмикати генератор у розетку заборонено. Генератори понад 20 кВт улаштовують за будівельними нормами, тож це вже питання проєкту: у генеральному проєктуванні його узгоджують між архітектурою й інженерними розділами.
• Двері й сходи. Перевірте, що робить електронний замок без живлення: електромагнітний зазвичай відмикається, а електромеханічний може лишитися замкненим. Коли в приміщенні є люди, двері евакуаційних виходів можна зачиняти лише на внутрішні запори, що відчиняються зсередини без ключа. На сходах і в коридорах знадобляться автономні ліхтарі: у темряві саме там найлегше травмуватися.

Що мені дала розмова в бізнес-клубі

Нещодавно в бізнес-клубі я говорила з підприємцями про підготовку до зими. Ця розмова змусила мене по-новому поглянути на деякі звичні управлінські рішення й переосмислити власний підхід до підготовки компанії.

Підготовка до зими — це управлінське рішення, а не закупівля. Генератор чи зарядну станцію можна купити швидко, а план, у якому записано, хто за що відповідає, і звичка команди діяти за ним складаються довше. Чужий досвід корисний тим, що показує слабкі місця, яких зсередини не видно: хтось уже пройшов через ситуацію, до якої ви лише готуєтеся. Тому план корисно обговорювати не лише з командою, а й із колегами з інших галузей.

Чек-лист підготовки до зими й блекаутів

Напрям	Що зробити
Слабкі місця	Скласти перелік того, що зупиниться без світла, звʼязку й тепла
Енергія	Порахувати навантаження критичних пристроїв і години роботи, обрати зарядні станції, ДБЖ чи генератор
Звʼязок	Підключити другий канал інтернету й перевірити, чи працює роутер від резервного живлення
Дані	Перевірити, чи доступні файли поза офісом і чи справді відновлюються резервні копії
Будівля	Перевірити двері, сходи, воду, опалення й місце для генератора
Люди	Узгодити графік і віддалену роботу, облаштувати теплу точку в офісі
Замовники	Домовитися, як попереджати про зміну строків
План	Записати, хто за що відповідає, і показати план команді

Зима може принести різні виклики, але завчасна підготовка дає змогу зустріти їх із чітким планом дій, а не вирішувати все в останній момент.

Джерела

1. Відключення електроенергії є основним фактором ризику для 62 % компаній в Україні цієї зими — дослідження Американської торговельної палати в Україні та Deloitte Ukraine, 7 жовтня 2026 року
2. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МВС від 30.12.2014 № 1417): розділ III, п. 2.27; розділ IV, глава 5 «Електрогенеруюче обладнання», пп. 5.1–5.19 і додаток 1
3. Анна Іскіердо про підготовку бізнесу до зими — допис в Instagram, 6 жовтня 2026 року

Сонячна квартира ще не означає світлу

Здається, що сонячна квартира — очевидно вдалий вибір. Але навіть багато годин прямого сонця ще не гарантує комфортного житла: квартира може мати чудову інсоляцію за нормами й лишатися темною або перегріватися влітку.

Норми інсоляції — один із головних інструментів проєктування житла: вони задають висоту будинків і відстані між ними, розміщення вікон і балконів, навіть планування квартир. Але міряють вони тільки одне — години прямого сонця. Рівномірність освітлення, ризик перегріву й потреба вмикати штучне світло вдень лишаються поза цією нормою.

Що таке інсоляція

Інсоляція — це пряме сонячне опромінення поверхонь і просторів. Так її визначає ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 «Настанова з розрахунку інсоляції обʼєктів цивільного призначення». В архітектурі й будівництві інсоляцію вимірюють часом: скільки годин сонячні промені потрапляють у вікно кімнати або на майданчик у дворі.

Слово походить від латинського insolare — «виставляти на сонце». Його вживають і в інших галузях: у сонячній енергетиці інсоляцією називають кількість сонячної енергії на квадратний метр поверхні, у медицині — дію сонця на шкіру й організм. Окремого «індексу інсоляції» в будівельних нормах немає: інсоляцію житла оцінюють тривалістю, у годинах.

Чим інсоляція приміщень відрізняється від природного освітлення

Інсоляція приміщення — це надходження прямих сонячних променів у кімнату крізь вікно; за ДСТУ-Н її перевіряють у розрахунковій точці вікна або на всій площині віконного прорізу. Сонячне світло буває прямим, розсіяним і відбитим, але інсоляція враховує лише пряме. Розсіяне світло неба й відбите від землі та фасадів — це природне освітлення: воно потрапляє в кімнату і в похмурий день, і крізь вікна на північ, а вимірюють його коефіцієнтом природної освітленості (КПО, у російськомовних джерелах — КЕО). Ці два показники нормовано в різних документах:

	Інсоляція	Природне освітлення
Що це	Пряме сонячне проміння	Розсіяне світло неба й відбите світло
Як вимірюють	Тривалістю, у годинах на день	КПО, у відсотках
Які документи нормують	ДБН В.2.2-15:2019, ДБН Б.2.2-12:2019; методика розрахунку — ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010	ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення»
Від чого залежить	Орієнтація, висота й відстані між будинками, балкони й лоджії	Розміри й розміщення вікон, глибина кімнат, світлі поверхні

Навіщо архітектурі норми інсоляції

У 1877 році англійські дослідники Артур Даунс і Томас Блант показали, що сонячне світло пригнічує розмноження бактерій навіть крізь скло. У 1890 році Роберт Кох повідомив, що прямі сонячні промені вбивають паличку туберкульозу за час від кількох хвилин до кількох годин. Для міст із щільною забудовою й епідеміями туберкульозу сонце в житлі стало питанням громадського здоровʼя.

Від відкриття до норми минуло понад вісім десятиліть, а самі вимоги відтоді не раз переходили з документа в документ:

Рік	Документ
1963	Санітарні норми СН 427-63: з них в Україні почали нормувати тривалість інсоляції
1982	СанПіН 2605-82, чинні в Україні до 2017 року
1996	Державні санітарні правила ДСП 173-96
2010	ДСТУ-Н Б В.2.2-27 — методика розрахунку інсоляції
2019	ДБН Б.2.2-12 «Планування та забудова територій» і ДБН В.2.2-15 «Житлові будинки»
2026	Наказ МОЗ № 40: у ДСП 173-96 цифр інсоляції більше немає

Сьогодні сонце в житлі цінують не лише за бактерицидну дію: воно впливає на самопочуття, сушить і прогріває приміщення навесні та восени. Але логіка норми лишилася санітарною: вона міряє дозу прямого сонця в годинах, а не те, наскільки світло й зручно в кімнаті.

Яка норма інсоляції житлових будинків у 2026 році

Для житла в Україні рахують щонайменше 2,5 години безперервного прямого сонця на день у нормований період з 22 березня до 22 вересня. Таку інсоляцію має отримувати хоча б одна житлова кімната в 1–3-кімнатній квартирі, дві — у 4–5-кімнатній, три — у квартирі з шістьма кімнатами й більше. У дозволених випадках тривалість скорочують до 2 годин, а для закладів освіти й соціального забезпечення вимога суворіша — 3 години. Вимоги розподілено між кількома документами:

• ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» — тривалість інсоляції житла з відсилкою до ДСП 173-96 і ДСТУ-Н (п. 14.9.2), 3 години для закладів освіти й соціального забезпечення (п. 14.9.3);
• ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки» — скільки кімнат квартири мають інсолюватися (п. 10.2), балкони й лоджії (п. 10.3);
• ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 — нормований період і методика розрахунку;
• ДСП 173-96 — санітарні правила, з 2026 року без конкретних цифр (наказ МОЗ № 40).

Скільки годин сонця потрібно житлу

Нормований період починається 22 березня, бо взимку сонце стоїть надто низько: 22 грудня над Києвом воно опівдні піднімається лише на 16°, тоді як 22 березня — приблизно на 40°, а 22 червня — на 63°. Розрахунок зазвичай ведуть на 22 березня: у цей день сонце стоїть найнижче за весь нормований період, а 22 вересня проходить тим самим шляхом.

Першу годину після сходу сонця й останню годину перед заходом не враховують: біля горизонту промені проходять найтовщий шар атмосфери й слабшають. 22 березня в Києві розрахунковий проміжок — приблизно з 7:00 до 17:00 за сонячним часом. Розрахунок ведуть для ясного неба й без урахування дерев.

Тривалість можна скоротити на 0,5 години, тобто до 2 годин. ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 14.9.2) дозволяє це у двох випадках. Перший — житлові будинки меридіонального типу (витягнуті з півночі на південь, з вікнами на схід і захід), де інсолюються всі кімнати квартири. Другий — реконструкція житлової забудови або нове будівництво в особливо складних містобудівних умовах: в історично цінному середовищі, на ділянках із дорогою підготовкою території, у зонах загальноміського й районного центрів.

Скільки кімнат у квартирі мають отримувати сонце за ДБН

Інсолюватися мають не всі кімнати. ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки» (п. 10.2) визначає мінімум:

Квартира	Скільки житлових кімнат отримують нормовану інсоляцію
1-, 2- і 3-кімнатна	щонайменше одна
4- і 5-кімнатна	щонайменше дві
6 кімнат і більше	щонайменше три
1- і 2-кімнатна для людей літнього віку	щонайменше одна
Гуртожиток	рекомендовано 60 % житлових кімнат

Тобто норма вимагає сонця лише в частині кімнат: у трикімнатній квартирі дві з трьох можуть не отримувати його зовсім.

Де ще нормують інсоляцію

Для закладів освіти й соціального забезпечення ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 14.9.3) вимагає 3 години безперервної інсоляції на день. Таку інсоляцію забезпечують:

• у закладах дошкільної освіти — в ігрових, спальнях, ізоляторах, залах для фізкультурних і музичних занять;
• у школах — у початкових класах і в половині навчальних кабінетів, класів, лабораторій, спальних кімнат та ізоляторів;
• у закладах професійної освіти — щонайменше в трьох чвертях навчальних кабінетів;
• у закладах соціального забезпечення — у житлових кімнатах, палатах та ізоляторах.

Сонце потрібне не лише будівлям. Місце для дитячого майданчика обирають так, щоб він отримував 3 години сонця протягом світлового дня (ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», п. 6.8.8), тож його розміщують за розрахунком ще на генплані — разом із благоустроєм території.

Що змінилося у 2026 році

Донедавна Державні санітарні правила ДСП 173-96 (п. 4.6) прямо містили конкретні цифри: 2,5 години з 22 березня до 22 вересня, кількість кімнат, 3 години для шкіл, садків і майданчиків. Наказ МОЗ № 40 від 13 січня 2026 року перейменував ці правила на «Державні санітарні правила планування та забудови територій» і переписав пункт 4.6: тепер він вимагає забезпечити нормативну тривалість інсоляції «відповідно до вимог санітарного законодавства», без самих цифр.

Кількість кімнат (ДБН В.2.2-15, п. 10.2), 3 години для закладів освіти й соціального забезпечення (ДБН Б.2.2-12, п. 14.9.3) і 3 години для дитячих майданчиків (ДБН Б.2.2-5, п. 6.8.8) лишилися в будівельних нормах. А щодо тривалості інсоляції квартир ДБН Б.2.2-12 (п. 14.9.2), як і раніше, відсилає до ДСП 173-96, де цифри вже немає, та до ДСТУ-Н Б В.2.2-27. У проєктній практиці орієнтуються на ті самі 2,5 години (або 2 там, де дозволено скорочення); у прикладах розрахунку ДСТУ-Н (рис. 7.2) гігієнічним нормативом теж стоїть 2 год 30 хв. Але для кожного обʼєкта варто на початку проєкту зафіксувати, за якою нормою його рахують.

З 1 січня 2026 року діє й Зміна № 1 до ДБН Б.2.2-12. Вимог до інсоляції (п. 14.9) вона не змінила, але пункт про побутові розриви між будинками отримав новий номер — 6.1.26 замість 6.1.21.

Як розрахувати інсоляцію

Принцип однаковий для всіх інструментів; покажемо його на методі розрахункової точки:

1. у вікні кімнати, яка забезпечує квартирі норму, обирають розрахункову точку — місце, для якого рахують тривалість інсоляції;
2. з неї будують тіньову маску — частину неба, яку закривають укоси, балкони, сусідні будинки й рельєф;
3. на маску накладають траєкторію сонця на 22 березня або іншу потрібну дату;
4. відрізок траєкторії поза маскою, у відкритій частині неба, в межах розрахункового проміжку і є тривалістю інсоляції;
5. результат порівнюють із нормою.

Сонце може зникати з вікна, наприклад за сусіднім будинком. Таку переривчасту інсоляцію теж зараховують, якщо в сумі вона щонайменше на 0,5 години довша за норму; коли перерв кілька, рахують два найдовші періоди. Наприклад, 1,5 години зранку й 1,5 години після обіду дають 3 години — це зараховують замість безперервних 2,5.

ДСТУ-Н описує два геометричні способи: для розрахункової точки у вікні (метод РТ) і для граничної поверхні світлопрорізу (метод ГП). Інструменти різні:

• Інсоляційна лінійка — прозорий шаблон, який накладають на генплан. ДСТУ-Н містить лінійки на 22 березня і 22 вересня для кожного градуса широти від 45° до 52° у масштабах 1:500 і 1:2000. Це швидка перевірка відстаней між будинками.
• Сонячна карта — проєкція небосхилу з траєкторіями сонця на 22-ге число кожного місяця й позначками часу з кроком 10 хвилин. З нею можна перевірити не лише дні рівнодення, а й 22-ге число будь-якого місяця.
• Тривимірна модель — цифровий обʼєм, на якому програма автоматично рахує ту саму геометрію для кожного вікна й поверху. З нашого досвіду, параметричні й автоматизовані розрахунки дають майже однаковий результат. Тож вирішує не програма, а точність моделі: інформаційна модель будівлі (BIM) з реальними балконами й укосами надійніша за спрощений обʼєм.

Приклад розрахунку інсоляції для Києва

Київ лежить на 50,45° північної широти. Будинок заввишки 50 метрів (близько 16 поверхів) опівдні 22 березня кидає тінь завдовжки близько 60 метрів. 22 червня, коли сонце стоїть на 63°, тінь коротшає до 25 метрів, а 22 грудня сягає понад 170 метрів.

Для багатосекційних житлових будинків від чотирьох поверхів мінімальний побутовий розрив між фасадами з вікнами — 20 метрів (ДБН Б.2.2-12:2019 зі Зміною № 1, п. 6.1.26). На такій відстані опівдні 22 березня в тіні лишаються поверхи сусіднього будинку з 1-го по 11-й. І не лише опівдні: у дні рівнодення межа тіні на південному фасаді весь день тримається на одній висоті, тож якщо обидва корпуси довгі й витягнуті зі сходу на захід, ці поверхи 22 березня взагалі не отримують прямого сонця. Тому для висотної забудови відстань між корпусами визначає розрахунок інсоляції, а не побутовий розрив. ДБН Б.2.2-12 (п. 6.1.25) так і вимагає: відстані між житловими будинками приймають на основі розрахунків інсоляції та освітленості.

Як інсоляція формує архітектуру

Норми інсоляції працюють як невидимий обʼєм над ділянкою. Для нового будинку будують максимальну тіньову маску — найбільшу висоту й форму, за яких квартири сусідів і майданчики не втрачають нормованої інсоляції. Це той самий розрахунок, повернутий навпаки: не «що закриває сонце вікну», а «скільки можна збудувати, не закривши сонце сусідам». Від нього залежать:

• висота й поверховість: уступи й тераси там, де обʼєм забирав би сонце в сусідів;
• відстані між корпусами й форма дворів;
• орієнтація: квартир із вікнами лише на північ норма не допускає;
• квартирографія (склад квартир за кількістю кімнат і площею): на фасадах без сонця розміщують кухні, сходові клітки й ліфтові холи, а великі квартири роблять із вікнами на два боки;
• балкони й лоджії перед кімнатами, що забезпечують квартирі норму.

Балкони й лоджії

Балкон затіняє вікно поверхом нижче, а лоджія — ще й кімнату за нею. ДБН В.2.2-15:2019 (п. 10.3) вимагає, щоб літні приміщення — балкони, лоджії, тераси — не погіршували інсоляцію квартири. Тому лоджії й балкони перед кімнатами, які забезпечують квартирі норму, проєктують лише з розрахунком за ДСТУ-Н Б В.2.2-27. Такі балкони радять зміщувати відносно вікон: у кімнатах зі східною й західною орієнтацією — у північний бік, у кімнатах із південною — у будь-який.

На південному фасаді балкон найсильніше затіняє влітку, коли сонце високо: 22 червня опівдні — усе вікно під ним. У дні рівнодення, за якими перевіряють норму, плита затіняє лише верхню частину вікна, близько 40 %, тож балкон шкодить нормі менше, ніж здається, а від літнього перегріву, навпаки, захищає. На східних і західних фасадах і в лоджіях із бічними стінками втрати бувають вирішальними, тому рішення про балкон перед такою кімнатою ухвалюють за розрахунком. Балкон — це баланс у мініатюрі: менше сонця навесні, але й менше спеки влітку.

Три приклади з практики AIMM

Три обʼєкти — три способи, якими інсоляція змінює проєкт: вона зрізає обʼєм, лишає без сонця нижні поверхи у дворах і торці корпусів.

Бізнес-центр 10А на Подолі: обʼєм, вирізаний відступами й інсоляцією

Бізнес-центр 10А на Подолі з видом на Дніпро ми проєктували на ділянці площею 0,79 га. Пляму забудови — контур будівлі в плані — у концепції обмежували червоні лінії, протипожежні відстані до сусідніх будинків, а також вимоги до освітленості й інсоляції. Офісу власна норма інсоляції не потрібна, тож ці вимоги стосувалися сусідньої забудови. Схема інсоляції й відступів показує, як базовий обʼєм зрізали уступами, щоб вписатися в обмеження. Саму будівлю ми описуємо як вирізану, мов скульптуру з каменю: цей образ був перед очима від початку.

Житловий комплекс у Київській області: нижні поверхи у дворах

В ескізному проєкті житлового комплексу в Київській області ми перевірили інсоляцію всіх фасадів, а найбільш затінених — поповерхово. Найгірше доводиться нижнім поверхам у глибині дворів: на одному з фасадів перші три поверхи отримують лише 20 хвилин сонця, і навіть 10-й — рівно 2 години; на кількох інших понад 2 години квартири набирають тільки з 6–8-го поверху. Межа на схемі — 2 години, і нижні поверхи у дворах не добирають навіть її.

Такі дані потрібні ще до того, як зафіксують планування: квартира на нижньому поверсі з вікнами лише в такий двір норми не виконає. Тож там змінюють квартирографію, функцію приміщень або сам обʼєм.

Квартал у Полтаві: торці без сонця

Для першої черги житлового кварталу в Полтаві схема інсоляції позначає частини корпусів, що не інсолюються в розрахункові дні, — переважно північні торці. Будувати там можна, але квартира не може мати всі кімнати з вікнами лише на такий фасад: хоча б одна мусить виходити на інсольований бік.

Коли робити розрахунок інсоляції: концепція та ескізний проєкт

Інсоляцію закладають на перших аркушах проєкту. Санітарні правила (ДСП 173-96, п. 4.8) вимагають контролювати її вже під час відведення ділянки під забудову, далі на всіх етапах проєктування, а також під час реконструкції, надбудови й ущільнення забудови. На стадії архітектурної концепції ми робимо містобудівний аналіз ділянки; інсоляція в ньому — одне з головних обмежень поруч із відступами й висотністю. На ескізному проєкті посадку будинку на ділянці, поверховість і квартирографію перевіряємо розрахунком, доки їх ще легко змінити. Що варто перевірити замовнику:

• норму, за якою рахують інсоляцію: після змін 2026 року її варто зафіксувати в завданні на проєктування — 2,5 чи 2 години, розрахункову дату й методику ДСТУ-Н;
• максимальну тіньову маску ділянки: скільки поверхів можна поставити, не погіршивши інсоляцію сусідніх будинків і майданчиків;
• орієнтацію корпусів і квартирографію: які квартири виходять на неінсольовані фасади;
• нижні поверхи у дворах: житло чи інша функція;
• балкони й лоджії перед кімнатами, що забезпечують норму, — лише з розрахунком;
• двір: майданчики там, де буде сонце;
• сонцезахист для південних і західних фасадів.

На стадії ескізного проєкту кожна з цих перевірок коштує кількох годин роботи архітектора. Та сама помилка, знайдена на експертизі, означає переробку планувань, а після будівництва її вже не виправити без втрат. Так само на перших аркушах закладають і безбарʼєрність за ДБН В.2.2-40.

Чому квартира за нормою буває темною

Трикімнатна квартира, де дві кімнати дивляться на північ, а одна — на південь, норму виконує. Такий приклад наводить Мирослав Яців із Львівської політехніки: у двох кімнатах сонця немає зовсім, а третя, часто спальня, може перегріватися через надлишок прямого сонця.

І навпаки: майстерні художників здавна орієнтують на північ — заради рівного світла без прямого сонця й відблисків.

Норма інсоляції відповідає на одне запитання: чи потрапляє пряме сонце в кімнату достатньо довго. Але світлою й зручною квартиру роблять ще кілька речей:

• наскільки рівномірно освітлений простір, особливо в глибоких кімнатах;
• чи комфортно працювати: без відблисків на екрані й засліплення;
• чи не перегрівається квартира влітку;
• скільки штучного світла доведеться вмикати вдень;
• як світло впливає на самопочуття.

Надлишок сонця норми теж обмежують. ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 14.9.4) для IV фізико-географічної зони передбачає захист від перегріву — аерацію забудови, озеленення, сонцезахисні засоби. А ДСП 173-96 (п. 4.7) у III і IV кліматичних районах забороняє квартири, де вікна всіх житлових кімнат виходять на один бік у секторі горизонту 200–290°, тобто на південний захід і захід.

ДБН В.2.2-15:2019 навіть дозволяє компенсувати нестачу природного освітлення й інсоляції технікою — світловодами, дзеркалами, світлодіодними джерелами з природним спектром, — але не більше ніж на 20 % нормованих величин.

У Європі ці питання обʼєднує стандарт EN 17037 «Денне світло в будівлях». Він оцінює не лише сонце, а й рівень денного світла в приміщенні, вид із вікна та захист від засліплення. За тривалістю сонячний критерій там мʼякший, ніж в Україні: щонайменше 1,5 години прямого сонця в ясний день, обраний між 1 лютого і 21 березня. Найчастіше беруть 21 березня — майже той самий день, що й у нас. У квартирі цього має досягати хоча б одна житлова кімната; британський посібник BRE 209 уточнює — бажано вітальня.

Як перевірити інсоляцію квартири перед покупкою

Покупцю не потрібна сонячна карта, щоб поставити правильні запитання. Почніть з орієнтації вікон:

Куди виходять вікна	Сонце й світло
Південь	Найбільше годин сонця навесні й восени. Улітку сонце стоїть високо, тож козирок чи балкон над вікном добре затіняє кімнату.
Схід	Сонце зранку, після обіду — розсіяне світло. Зручно для спальні й кухні.
Захід	Сонце в другій половині дня. Улітку такі кімнати перегріваються найсильніше, потрібен сонцезахист.
Північ	Прямого сонця майже немає, зате рівне світло без відблисків. Кімната з вікнами лише на північ нормованої інсоляції не отримує.

Далі перевірте:

• яка кімната забезпечує квартирі норму і чи не стоїть перед нею балкон або глибока лоджія;
• розмір вікон і глибину кімнат: площа вікон житлової кімнати й кухні має бути не меншою за 1/8 площі підлоги (ДБН В.2.2-15, п. 10.4), а в глибокій кімнаті з одним вікном дальня частина лишається темною за будь-якої орієнтації;
• поверх і сусідів із півдня, сходу й заходу, зокрема ділянки, де ще можуть збудувати висотний будинок: нова забудова не має позбавляти наявні квартири нормованої інсоляції, а там, де норми вже немає, — погіршувати її (ДСТУ-Н, п. 3.15);
• розрахунок інсоляції: він є в проєктній документації — попросіть у забудовника дані для своєї секції й подивіться, скільки годин 22 березня отримує кімната, що забезпечує норму;
• квартиру в різний час дня: східні кімнати — зранку, західні — увечері.

Норма інсоляції гарантує години прямого сонця, але не те, чим вони стануть у квартирі: світлом, теплом чи перегрівом. Це вирішують висота й відстані, глибина кімнат і вікна, балкони й сонцезахист — тобто архітектура. Сонце важливе, але баланс важливіший.

Джерела

1. ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» — картка норми зі Зміною № 1 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
3. Зміна № 1 до ДБН Б.2.2-12:2019 — Мінрозвитку, чинна з 1 січня 2026 року
4. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» — картка норми зі Змінами № 1–3 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
5. ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 «Настанова з розрахунку інсоляції обʼєктів цивільного призначення»
6. Державні санітарні правила планування та забудови територій (ДСП 173-96) — чинна редакція; до 2026 року — «…забудови населених пунктів»
7. Наказ МОЗ від 13.01.2026 № 40 «Про затвердження Змін до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»
8. ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
9. EN 17037:2018 «Daylight in buildings» — Європейський комітет зі стандартизації (CEN)
10. Мирослав Яців. «Аналіз інсоляційного режиму житлових комплексів, зведених у Львові на початку XXI століття» — Architectural Studies, 2025
11. Hobday R. A., Dancer S. J. Roles of sunlight and natural ventilation for controlling infection: historical and current perspectives — Journal of Hospital Infection, 2013

Найдорожчий пандус — той, якого не було на кресленні

Про безбарʼєрність в архітектурі досі часто говорять як про соціальну відповідальність бізнесу. Для архітектора й девелопера це передусім економіка проєкту, і рахувати її треба чесно: дивитися не лише на вартість рішення, а й на вартість його відсутності.

Рішення, закладене на ескізі, майже нічого не коштує. Те саме рішення, додане до готової будівлі, оплачують удруге — разом із переробкою вже збудованого. Різниця між «закладено» і «домальовано» визначає, чи коштуватиме доступність щось узагалі.

Безбарʼєрність та інклюзивність: інструмент і мета

Ці слова часто вживають як синоніми. Безбарʼєрність — це інструмент: усунення фізичних, інформаційних та інших перешкод у просторі. Інклюзивність — мета: середовище й сервіс, якими однаково користуються люди з різними потребами.

Будівля може бути безбарʼєрною, але не інклюзивною, якщо в ній немає зрозумілої навігації, персонал не знає, як допомогти відвідувачу, а «доступний вхід» веде через службовий двір. Безбарʼєрність — базовий мінімум, з якого інклюзивність починається.

Шість вимірів безбарʼєрності й межа відповідальності архітектора

У практиці AIMM ми працюємо з шістьма вимірами безбарʼєрності: фізичним, навігаційним, психологічним, соціальним, економічним і цифровим. Перші три й частково четвертий — пряма відповідальність архітектора й девелопера: ухил пандуса, ширина дверного прорізу, контрастне маркування, логіка навігації, відсутність окремого входу «для інших». Усе це вирішують у проєкті, і рахунок за помилку теж отримує проєкт.

Економічна й цифрова безбарʼєрність — інший рівень: політика найму, доступність цифрових сервісів, фінансова інклюзія.

Які шість напрямів безбарʼєрності визначає держава

Національна стратегія зі створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року, яку Кабмін схвалив у 2021 році, виділяє фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну та громадянську, економічну й освітню безбарʼєрність. Будівельні норми закривають фізичну й частину інформаційної — тактильні та візуальні елементи доступності. У цій системі архітектор відповідає за вузьку, але критичну частину.

Де інклюзивність зʼявляється в проєктній документації

Склад документації на кожній стадії визначає ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». У чинній редакції зі Зміною № 2 доступність для маломобільних груп населення (МГН) передбачено в кожному ключовому документі — від завдання до робочих креслень:

Документ	Що передбачає норма
Завдання на проєктування	Вимоги щодо безперешкодного доступу МГН згідно з ДБН В.2.2-40 (додаток Б, п. 29)
ТЕО або ТЕР	Доступність будівлі для осіб з інвалідністю та робочих місць, де вони можуть працювати за станом здоровʼя (додаток В)
Ескізний проєкт	Доступність обʼєкта для МГН у пояснювальній записці (додаток Г, п. 6)
Проєкт (П)	Доступність обʼєктів для МГН у пояснювальній записці (додаток Д, п. 8)
Робоча документація	Робочі креслення рішень, що забезпечують доступність для МГН (додаток Ж, п. 8)

Перший рядок найважливіший. Завдання на проєктування замовник складає разом з архітектором, і саме з нього далі рахують площі, рівні й кошторис. На стадії ескізного проєкту доступність уже має бути рішенням на кресленнях: входи, рівні підлоги, шляхи руху на генплані. Тоді ж розраховують інсоляцію: від неї залежать розміщення й поверховість будинків.

Зміна № 3: що змінилося з 1 квітня 2026 року

Зміну № 3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» затверджено наказом Мінрозвитку № 1617. Норма поширюється не лише на нове будівництво, а й на реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт наявних житлових і громадських будівель; ДБН А.2.2-3 так само прямо включає доступність для МГН у визначення реконструкції й капремонту.

Хто входить до маломобільних груп населення

Зміна № 3 по-новому визначила МГН: це люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До них віднесено осіб з інвалідністю, людей з тимчасовим порушенням здоровʼя, вагітних жінок, людей з дитячими колясками, людей старшого віку тощо. Коло значно ширше за відвідувачів на кріслах колісних, тому доступність — базова властивість будівлі.

Які вимоги визначають планування

Зміна уточнює параметри входів, сходів, пандусів, дверей, санітарних приміщень, евакуації та засобів орієнтування. Частину вимог неможливо «домалювати» потім, бо вони визначають рівні, габарити й площі:

Що	Вимога для нового будівництва (у дужках — для реконструкції чи капремонту)
Доступні входи	Усі входи для відвідувачів (щонайменше один, бажано головний), п. 6.1.3.2
Автоматичні двері	Щонайменше на одному головному вході громадських будівель від 500 м² або з потоком від 50 осіб на день; так само під час реконструкції, п. 6.1.3.6
Відкриті сходи й ґанки на шляху МГН	Марш від 1,35 м, сходинка глибиною від 0,36 м і висотою до 0,12 м (наявні відкриті сходи можна зберегти при капремонті й реставрації, сходи ґанків — при реставрації), пп. 5.2.2, 6.1.1.1
Пандус	Що вищий підйом між площадками, то положистіший пандус: при підйомі 0,8 м — не крутіше 1:20 (5 %), а 1:12 (8 %) — лише до 0,2 м (у наявних будівлях — до 8 %, ширина від 0,9 м), п. 5.3.1, додаток Д
Простір перед доступним входом	1,5 × 2,0 м (1,5 × 1,5 м), п. 6.1.4.3
Внутрішні сходи	Ширина маршу від 1,35 м у просвіті, п. 6.3.1.1
Універсальний санвузол	Від 1,7 × 2,2 м (від 1,65 × 1,8 м) у громадських будівлях від 50 відвідувачів або з перебуванням від 60 хвилин, пп. 11.4, 11.6.1
Пожежобезпечні зони	Для людей групи мобільності М4 — на кожному поверсі без евакуаційного виходу з пандусом, п. 10.7

Як це виглядає в цифрах. Якщо підлога першого поверху новобудови на метр вища за тротуар, за таблицею додатка Д пандус із проміжними площадками займе близько 20 метрів, і це ще без площадок унизу та вгорі. На щільній міській ділянці таке місце знаходиться не завжди. Опустити рівень підлоги чи вбудувати вхід у рельєф — рішення ескізу, і обидва варіанти є серед прикладів з нашої практики. Після заливки фундаменту варіантів значно менше, і всі вони дорожчі.

Окремо — контрастне маркування. Зміна № 3 робить його обовʼязковим для скляних вхідних груп, усіх прозорих конструкцій на шляхах руху, першої й останньої сходинок маршу, початку й кінця пандусів. На кресленнях це кілька рядків специфікації. Показово, що такого маркування досі немає на 90 % скляних фасадів в Україні, і причина не у вартості: про нього просто не подумали.

Решта — висоти поручнів, тактильні смуги, розміщення кнопок виклику й табличок — це робочі креслення. Про них важливо не забути, але планування вони вже не змінюють.

Ціна рішення залежить від моменту

На етапі проєкту більшість рішень безбарʼєрності майже не впливають на бюджет:

• положистий рельєф замість сходів біля входу не додає вартості;
• рівний вхід без порога — так само;
• ширина дверей, достатня для крісла колісного, майже не змінює ціну;
• тактильна попереджувальна плитка перед сходами під час нового будівництва коштує кілька тисяч на обʼєкт;
• піднятий пішохідний перехід, де автомобіль піднімається до рівня тротуару, у новому проєкті має вартість, близьку до нуля.

Порівняйте це з переробкою вже збудованого обʼєкта: демонтаж, нове бетонування, повторне погодження, простій, повторне введення в експлуатацію. Пандус, який на етапі проєкту не коштував нічого, у готовій будівлі обходиться у відчутну суму, і це без урахування часу, коли обʼєкт узагалі не працює.

Те саме стосується території навколо будівлі. Проїзд і тротуар біля будинку треба розмежувати, а в місцях перетину пішохідних шляхів із проїздами влаштувати плавні переходи для маломобільних груп. Це закладають у проєкті благоустрою разом із генпланом.

Три рішення з практики AIMM

Кардіоцентр «Добробут»: підлогу опустили на метр

Під час реконструкції будівлі для Інноваційного центру хірургії серця та судин ММ «Добробут» у Києві ми зберегли лише колони, балки й ригелі. Рівень підлоги першого поверху опустили на 1 метр за рахунок підвального поверху: так вийшло вище лобі, а вхід у лікарню та приймальне відділення став безбарʼєрним. Для лікарні, куди пацієнтів привозять на каталках і кріслах колісних, вхід без перепаду — базова вимога, і її вирішили конструктивно.

Мерія Києва: відкритий перший поверх

Концепцію відкритого публічного простору в київській мерії обговорювали давно. У березні 2016 року підписали меморандум про співпрацю з громадськими активістами й Київською міською радою, після дослідження будівлі провели воркшоп за участі представників мерії, архітекторів, інженерів, дизайнерів і активних громадян. Ми долучилися до цих обговорень і за їхніми рекомендаціями запроєктували новий публічний простір першого поверху на 1 500 м²: мінімум внутрішніх стін, сходів та інших барʼєрів, автоматичні двері, добре освітлення, поділ на фронт-офіс для відвідувачів і бек-офіс для роботи з документами.

Цей проєкт разом із роботою над навігацією в будівлі добре показав різницю в ціні: доопрацювання після консультацій із профільними фахівцями завжди виходять точковими й дорожчими, ніж ті самі рішення, закладені одразу.

ZAG Gallery у Львові: перепад рельєфу в структурі будівлі

Будівлю колишнього радянського інституту у Львові ми перетворили на мистецький простір із повною інклюзивністю. Ділянка має перепади рельєфу понад 5 метрів і розташована на території з природоохоронним статусом, тож можливості благоустрою були обмежені. Відкриття рівня −1 дозволило інтегрувати перепади висот у просторову структуру комплексу й сформувати новий сценарій взаємодії з ландшафтом. За перший рік роботи безбарʼєрний мистецький простір відвідали понад 80 000 людей, а проєкт номіновано на премію Mies van der Rohe Awards.

Офіс — це не лише вхідна група

Безбарʼєрність робочого середовища найчастіше зводять до пандуса на вході й доступного туалету в лобі бізнес-центру. Головне ж — доступ до самого робочого місця й адаптація робочого процесу. Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю говорить про повагу до гідності людини, її самостійності та свободи робити власний вибір, а це можливо лише за рівних умов доступу.

І тут пряма економіка. На тлі мобілізації, трудової міграції та зростання кількості людей, які отримали інвалідність через війну, ринок праці звужується для всіх роботодавців одночасно. Компанія, чий офіс архітектурно недоступний для частини кандидатів, сама відсікає частину і без того обмеженого кадрового резерву. Те саме з утриманням: фахівець, який отримав інвалідність під час служби й не може повернутися в той самий офіс, — це втрата навченої людини, заміна якої коштує дорожче, ніж адаптація простору.

Нова редакція ДБН В.2.2-40 має й конкретні вимоги до місць обслуговування: рецепції, каси, гардероби й бюро перепусток мають бути доступними для всіх, а стійку рекомендовано робити двох рівнів — 0,75–0,8 м і 0,95–1,1 м.

Ринки ЄС: доступність стає вимогою закону

З 28 червня 2025 року в усіх 27 країнах Євросоюзу застосовується European Accessibility Act — Директива (ЄС) 2019/882. Вона вперше на рівні всього союзу зобовʼязує приватний бізнес робити доступними для людей з інвалідністю товари й послуги: інтернет-магазини, банківські сервіси, електронні квитки, термінали самообслуговування. Вимоги до будівель, де надають ці послуги, кожна держава встановлює сама.

За даними Євростату, це стосується орієнтовно 101 мільйона людей у ЄС — кожної четвертої людини віком від 16 років. Штрафи за недотримання визначає кожна країна: у Німеччині, наприклад, до 100 тисяч євро. Перші позови вже подано: у листопаді 2025 року французькі обʼєднання людей з інвалідністю звернулися до суду проти чотирьох торговельних мереж через недоступні сайти й застосунки.

Для українського бізнесу, що дивиться на європейські ринки, доступність переходить із категорії репутаційного бонусу в категорію відповідності вимогам, як свого часу охорона праці чи захист персональних даних.

Що перевірити замовнику на кожній стадії

• Завдання на проєктування: окремий пункт про доступність для МГН за ДБН В.2.2-40 із переліком користувачів — відвідувачі, персонал, мешканці.
• Концепція: рівень підлоги першого поверху відносно тротуару й рельєфу, кількість входів і які з них доступні.
• Ескізний проєкт: чи вистачає місця для пандусів за додатком Д, де розташовані ліфти, універсальні санвузли й, за потреби, пожежобезпечні зони.
• Кошторис: автоматичні двері, контрастне маркування й тактильні елементи — окремими позиціями.
• Стадія «Проєкт»: розділ про доступність у пояснювальній записці, узгоджений з архітектурними та інженерними рішеннями.
• Робоча документація: вузли пандусів і поручнів, схеми тактильних і контрастних елементів, специфікації дверей.
• Реконструкція: які параметри норма дозволяє мʼякшими для наявної будівлі — це варто зафіксувати ще в завданні.

Джерела

1. Зміна № 3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» — Мінрозвитку, 2025
2. Наказ про затвердження Зміни № 3 до ДБН В.2.2-40:2018 — Мінрозвитку
3. ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
4. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» — картка норми зі Зміною № 2
5. Розпорядження КМУ від 14.04.2021 № 366-р про схвалення Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року
6. Конвенція про права осіб з інвалідністю
7. Directive (EU) 2019/882 (European Accessibility Act) — EUR-Lex
8. Анна Іскіердо. «Найдорожчий пандус в Україні» — Економічна правда, 11.08.2026