Робоча документація

Що входить до робочої документації

Орієнтовний склад стадії Р наведено в додатку Ж до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зі Змінами № 1 і № 2. До нього входять:

• робочі креслення;
• паспорт опоряджувальних робіт;
• кошторисна документація;
• специфікації обладнання, виробів і матеріалів;
• опитувальні аркуші й габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;
• робоча документація на будівельні вироби;
• ескізні креслення загальних видів нетипових виробів;
• робоча документація на рішення щодо доступності для маломобільних груп населення за ДБН В.2.2-40;
• інформаційні моделі — за необхідності.

Залежно від обʼєкта цей склад уточнюють і доповнюють. Крім того, до складу Р для будівництва входять переліки робіт, на які складають акти на приховані роботи та акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, а також вихідні вимоги до конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення, зокрема нетипове й нестандартизоване, якщо для нього таких вимог не розробили на попередніх стадіях (пункт 9.2). Креслення типових конструкцій, виробів і вузлів, на які посилаються робочі креслення, до складу робочої документації не входять (пункт 9.9). Креслення обладнання індивідуального виготовлення та вимоги до імпортного обладнання замовник передає проєктувальнику до початку стадії Р, якщо договір чи завдання на проєктування не передбачає іншого (пункт 15.3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво обʼєктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45).

Робочі креслення: основні комплекти й марки

З 1 квітня 2024 року основні вимоги до оформлення документації встановлює ДСТУ 9243.4:2023 «Система проєктної документації для будівництва. Основні вимоги до проєктної документації», що замінив ДСТУ Б А.2.4-4:2009. Робочі креслення обʼєднують в основні комплекти за марками, що відповідають видам будівельних і монтажних робіт (пункт 5.2.1, таблиця А.2). Наприклад:

• ГП — генеральний план, АР — архітектурні рішення, АІ — інтерʼєри;
• КБ — конструкції бетонні (залізобетонні), КМ — конструкції металеві;
• ВК — водопровід і каналізація, ОВ — опалення, вентиляція та кондиціонування;
• ЕО — внутрішнє електричне освітлення, ЕМ — силове електрообладнання;
• ПС — пожежна сигналізація, СЗ — системи звʼязку.

Кожен основний комплект починається з аркушів загальних даних. На них наводять: відомість робочих креслень комплекту; відомість документів, на які посилаються, і документів, що додаються; умовні позначення; загальні вказівки (пункт 5.2.5). У загальних вказівках зазначають: підставу для розроблення (затверджену попередню стадію); відмітку, прийняту за нульову; перелік робіт, для яких складають акти на приховані роботи; запис про те, що креслення відповідають будівельним нормам (пункт 5.2.9). Перелік усіх комплектів будівлі наводять на аркуші загальних даних провідної марки, яку призначає генпроєктувальник (пункт 3.10). Якщо договір передбачає й проєктування інтерʼєрів, їхні робочі креслення (марка АІ) розробляють на цій самій стадії й узгоджують з інженерними розділами.

Креслення з інформаційних моделей

Зміна № 2 до ДБН дозволяє включати до робочої документації інформаційні моделі (пункт 9 додатка Ж). Обсяг і деталізація робочих креслень, а також моделей (за наявності) мають бути достатніми для будівництва (пункт 9.3). Особливості оформлення документації, створеної в програмах будівельного інформаційного моделювання, визначають у завданні на проєктування й викладають у пояснювальній записці (пункт 6.2 ДСТУ 9243.4:2023).

На стадії робочої документації моделі деталізують і з них формують креслення та специфікації. Зміни між розділами не передаються автоматично: фахівці координують їх, обмінюючись актуальними моделями, а після кожного оновлення моделі перевіряють повторно — так колізії контролюють ще до видачі документації. Як бюро працює з моделями на всіх стадіях, описано на сторінці «BIM-проєктування».

Перевірка, підписи й передача замовнику

Порядок перевірки розрахунків, креслень і технічних специфікацій залежить від класу наслідків обʼєкта (пункт 6.36 ДСТУ 9243.4:2023):

• СС3 — перевірка третьою стороною, тобто іншою організацією, ніж та, що проєктувала;
• СС2 — перевірка іншою особою, ніж виконавець, за процедурою проєктної організації;
• СС1 — перевірка самим виконавцем.

Документацію стадії Р підписують головний архітектор і (або) головний інженер проєкту (ГАП, ГІП) та сертифіковані виконавці — безпосередні розробники розділів чи частин проєкту (пункт 16 Порядку № 45). Замовнику документацію передають у чотирьох паперових примірниках, а також в електронному вигляді; кількість додаткових примірників і формат електронних документів визначає договір (пункт 13.4).

За статтею 27 Закону «Про архітектурну діяльність» замовник і підрядник зобовʼязані будувати за робочою документацією, а її виконавців обирати з дотриманням статті 8 цього закону: робочу документацію або авторський нагляд за її розробленням виконують за участю архітектора — автора затвердженого проєкту відповідно до договору на розроблення проєкту.

Зміни після видачі

Зміною вважають будь-яке виправлення, вилучення чи доповнення в документі, уже виданому замовнику, без зміни його позначення (пункт 8.1 ДСТУ 9243.4:2023). Її вносять на підставі дозволу на внесення змін, який затверджує керівник організації-розробника або за його дорученням інша посадова особа. Змінені й нові аркуші разом з оновленими загальними даними комплекту надсилають усім, хто раніше отримав копії (пункти 8.3 і 8.4.1). Якщо проєкт ведуть в інформаційній моделі, дозвіл можна оформлювати в межах регламентованих процедур спільної роботи за ДСТУ ISO 19650-1 і ДСТУ ISO 19650-2 (пункт 8.4.5).

Якщо документацію коригує організація, яка її не розробляла, результат погоджують із проєктувальником-розробником, крім випадку, коли майнові авторські права в установленому законом порядку передано іншій особі (пункт 15.4 Порядку № 45). Під час будівництва група авторського нагляду записує відхилення від затвердженого проєкту й пропозиції щодо їх усунення в журнал авторського нагляду (пункт 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва обʼєкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903). Докладніше — на сторінці «Авторський нагляд».

Чим робоча документація відрізняється від «Проєкту» й робочого проєкту

• «Проєкт» (П) — затверджувальна стадія: принципові рішення, обсяги робіт і кошторисна вартість. Якщо експертиза обовʼязкова, її проходить саме ця стадія; на підставі затвердженого «Проєкту» отримують право на виконання будівельних робіт.
• Робоча документація (Р) — креслення, специфікації й інші документи, за якими ведуть будівництво й закуповують обладнання та матеріали. Окремої експертизи для неї немає: Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560) відносить до проєктів будівництва документацію стадій ТЕО, ТЕР, ЕП, П і РП (пункт 2). Але якщо робоча документація містить рішення, що не відповідають затвердженому проєкту, який пройшов обовʼязкову експертизу, ці рішення підлягають експертизі (пункт 11).
• Робочий проєкт (РП) — інтегрувальна стадія, що складається із затверджувальної частини, за складом як П, і робочої документації; для будівельних робіт робочу документацію видають у повному обсязі (пункт 8.2 ДБН). РП рекомендують для технічно нескладних обʼєктів, а також для тих, де застосовують проєкти повторного використання (пункт 8.1).

Робочу документацію можна розробляти й до затвердження стадії П — за рішенням замовника й генпроєктувальника, якщо це передбачено договором (пункт 13.3 Порядку № 45). Після затвердження П робочі креслення за рішенням замовника розробляє автор проєкту або інша проєктна організація з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав (пункт 15.1). Якщо робочі креслення розробляє інша організація, генпроєктувальник, тобто розробник затвердженого проєкту, за договором на розроблення проєкту веде авторський нагляд за їх підготовкою (пункт 3 Порядку № 903). Увесь маршрут від концепції до нагляду — на сторінці «Генпроєктування».