Генпроєктування

Хто такий генпроєктувальник

За Порядком розроблення проєктної документації на будівництво обʼєктів (наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45) генпроєктувальник — це проєктувальник, який за згодою замовника залучає до виконання робіт третіх осіб (субпроєктувальників). Проєктувальником може бути юридична особа, у складі якої є фахівці з кваліфікаційними сертифікатами для обʼєктів відповідного класу наслідків, або фізична особа з таким сертифікатом.

За нормами генпроєктувальник:

• разом із замовником визначає клас наслідків обʼєкта (пункт 11 Порядку);
• разом із замовником вирішує, у скільки стадій проєктувати (пункт 11.1);
• визначає розпорядчим документом головного архітектора проєкту (ГАП) та/або головного інженера проєкту (ГІП); на обʼєктах класу СС2 і СС3 можна призначити обох і визначити одного з них головним виконавцем (пункт 12);
• розробляє проєкт під керівництвом ГАП або ГІП, а окремі розділи чи частини — під керівництвом відповідальних виконавців із кваліфікаційними сертифікатами (пункт 12);
• завантажує до Реєстру будівельної діяльності проєктну документацію, зокрема координати меж обʼєкта та його висотність, розрахунок класу наслідків, техніко-економічні показники й генплан на топографічній основі (пункт 9.2);
• разом із замовником засвідчує документацію кваліфікованим електронним підписом (частина четверта статті 26-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»), а на обʼєктах класу СС2 і СС3 підписує акт готовності обʼєкта до експлуатації (частина друга статті 39).

Скільки стадій проєктування й хто це вирішує

Проєктну документацію розробляють в одну, дві або три стадії. Скільки їх буде, вирішують замовник і генпроєктувальник — незалежно від класу наслідків обʼєкта (пункт 11.1 Порядку). Що входить у кожен варіант, встановлено в ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» зі Зміною № 2:

• одна стадія — робочий проєкт (РП);
• дві стадії для обʼєктів класу СС1 (і комплексів лише з таких обʼєктів) — ескізний проєкт (ЕП) і РП;
• дві стадії для обʼєктів класу СС2 і СС3 (і комплексів, де є хоча б один такий обʼєкт) — «Проєкт» (П) і робоча документація (Р);
• три стадії — ЕП, П і Р.

Для обʼєктів виробничого призначення та лінійних обʼєктів інженерно-транспортної інфраструктури замість ескізного проєкту розробляють техніко-економічний розрахунок (ТЕР), якщо стадій дві, або техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), якщо три.

Маршрут обʼєкта: від концепції до будівництва

Повний маршрут обʼєкта складається з пʼяти кроків:

1. Архітектурна концепція — ідея, обʼємно-просторове рішення й варіанти забудови.
2. Ескізний проєкт — параметри обʼєкта, планувальні рішення й основні показники.
3. Стадія «Проєкт» — документація для експертизи, затвердження замовником і отримання права на виконання будівельних робіт (для СС2 і СС3 — дозволу).
4. Робоча документація — креслення й специфікації, за якими ведуть будівництво й закупівлі.
5. Авторський нагляд — контроль за тим, щоб роботи на будівництві відповідали проєкту.

У двостадійному проєктуванні маршрут коротшає. Для СС1 після ескізного проєкту одразу розробляють робочий проєкт: він поєднує затверджувальну частину (за складом — як стадія «Проєкт») і робочу документацію. Для СС2 і СС3 окремої стадії ЕП немає — проєктують «Проєкт» і робочу документацію. Під час переходу між стадіями генпроєктувальник стежить, щоб схвалені рішення попередньої стадії не загубилися в наступній (пункт 13.1 Порядку).

Розділи, які зводить генпроєктувальник

Склад проєкту залежить від обʼєкта й стадії. У проєкті будинку зазвичай є:

• архітектурні рішення;
• конструктивні рішення;
• генеральний план і благоустрій;
• інженерні системи й мережі: опалення, вентиляція й кондиціювання, водопостачання й водовідведення, електропостачання;
• пожежна безпека й енергоефективність;
• безбарʼєрний доступ для маломобільних груп населення;
• інженерно-технічні заходи цивільного захисту;
• оцінка впливів на навколишнє середовище;
• організація будівництва;
• кошторисна документація.

Генпроєктувальник відповідає за те, щоб розділи не суперечили один одному: зміна в конструкціях чи інженерних системах відбивається в архітектурі, а кошторис — у техніко-економічних показниках. Моделі розділів у BIM обʼєднують для координації: перетини конструкцій та інженерних систем виявляють ще до виходу на майданчик, а креслення й специфікації формують із моделей. Як це влаштовано в бюро, описано на сторінці BIM-проєктування.

Нормативна база

Генеральне проєктування регулюють такі документи (редакції станом на жовтень 2026 року):

• Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» — статті 26-1, 31, 32, 34 і 39;
• Порядок розроблення проєктної документації на будівництво обʼєктів, затверджений наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, — пункти 1, 9.2, 11, 11.1, 11.2, 12, 13.1 і 17;
• ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» зі Зміною № 2 — пункти 4.5 і 4.6;
• ДБН В.1.2-14:2018 і ДСТУ 8855:2019 — визначення класу наслідків (відповідальності);
• Закон України «Про архітектурну діяльність» — стаття 11;
• Цивільний кодекс України — стаття 838.