Містобудівні умови та обмеження (МУО): що це і як їх читати

Одна ділянка 1 га з різними МУО: 15 м і 40 % дають 4 поверхи й 16 000 м², 27 м і 30 % дають 8 поверхів і 24 000 м², 73,5 м і 20 % дають 23 поверхи й 46 000 м²

Містобудівні умови та обмеження (МУО) визначають межі й базові параметри, у яких можна проєктувати будівлю на конкретній земельній ділянці: граничну висоту, відсоток забудови, відступи й зони обмежень. Їх видають безоплатно за 10 робочих днів, і вони діють до завершення будівництва.

Як МУО «вирізають» будинок із ділянки 1 га: відступи лишають 8 460 м², охоронні зони близько 7 000 м², відсоток забудови 30 % дає пляму 3 000 м², висотність 27 м дає 8 поверхів і до 24 000 м²

У статті: Що таке МУО · 10 пунктів · Як читати · Висота й поверхи · Як отримати · Строк дії · Без МУО · Київ

Що МУО роблять з ділянкою. Умовний приклад на схемі вище: з ділянки 1 га відступи й охоронні зони лишають близько 7 000 м², відсоток забудови 30 % дає пляму будинків 3 000 м², а гранична висотність 27 м дає 8 поверхів, тобто до 24 000 м² площі. Щільність населення, інсоляція й паркінг можуть її ще зменшити.

Що таке містобудівні умови та обмеження

За законом МУО є однією з трьох основних складових вихідних даних для проєктування, поряд із технічними умовами на підключення до мереж і завданням на проєктування (ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Отримати їх мусить кожен, хто збирається забудовувати ділянку у своїй власності чи користуванні.

МУО не є дозволом на будівництво. Вони показують, у яких межах можна проєктувати, а право почати роботи дають інші документи, уже після проєкту. Зате параметри з МУО безпосередньо визначають показники проєкту й габарити будинку, а від дотримання цих параметрів залежать експертиза проєкту й введення будівлі в експлуатацію. Для архітектора це перший документ, з якого починається проєкт.

10 робочих днів на видачу · 0 грн · до 3 документів разом із заявою · 10 пунктів у документі · чинні до завершення будівництва

Що містять МУО: 10 пунктів і що кожен змінює в проєкті

Перелік у законі вичерпний: інших умов МУО містити не можуть (ст. 29, ч. 5). Ось що там є і що це означає для проєкту:

ПунктЩо в ньому і що це означає для проєкту
Службові даніНазва об’єкта, його ідентифікатор і дані замовника: за ними МУО пов’язують з ділянкою в реєстрі.
ПризначенняВідповідність цільового й функціонального призначення ділянки містобудівній документації. Якщо її немає, МУО не дадуть: це одна з трьох підстав відмови.
ВисотністьГранична висота в метрах, з урахуванням обмежень біля аеродромів. Це стеля будинку, з якої архітектор рахує поверхи.
Відсоток забудовиЯку частку ділянки можуть займати будинки: при 30 % на ділянці 1 га це до 0,3 га.
ЩільністьМаксимальна щільність населення для житла: верхня межа кількості мешканців, а отже квартир і площі.
ВідстаніМінімальні відстані до червоних ліній, ліній регулювання забудови й наявних будинків: де саме може стояти будинок.
Планувальні обмеженняОхорона спадщини, історичні ареали, ландшафт, археологія, заповідні об’єкти, прибережні смуги, санітарні зони, аеродроми, зони ризику надзвичайних ситуацій: тут будувати не можна або можна лише з погодженням.
Охоронні зониЗони транспорту, зв’язку, інженерних мереж і відстані до мереж: смуги, які забирають площу під забудову.
Цивільний захистВимоги до розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту: у проєкті може знадобитися укриття або споруда подвійного призначення.

Чого в МУО немає. Окремих вимог до благоустрою й озеленення, кількості машиномісць, вигляду фасадів чи інсоляції в переліку немає, хоча так часто пишуть. Ці вимоги приходять із будівельних норм під час проєктування, а МУО інколи лише нагадують про них у примітках.

Як читати МУО: що архітектор перевіряє першим

Закон визначає, що має бути в МУО, але не те, як це записують. У публічному реєстрі трапляються дуже різні формулювання, тож ми читаємо кожен пункт з олівцем і одразу переводимо його в геометрію ділянки: кожен рядок стає лінією чи зоною на плані.

Приклад МУО і план ділянки: відстань до червоних ліній 6 м, розриви до сусідніх будинків 10 м, охоронна зона газопроводу 10 м, зона охорони пам’ятки, відсоток забудови 30

Висота: метри, поверхи чи відмітка над рівнем моря

Закон вимагає вказувати граничну висотність у метрах. На практиці в київських МУО з реєстру трапляється й таке: «26 поверхів (278 м в БСВ)…» або «не більше 3-х поверхів без урахування мансарди. Остаточну висоту визначити проєктною документацією…». БСВ означає Балтійську систему висот: це відмітка над рівнем моря, а не висота будинку, тож від неї віднімають відмітку землі на ділянці. Поверхи в метри ми переводимо самі, як показано нижче.

Якщо ділянка розташована біля аеродрому, висоту додатково обмежують вимоги до приаеродромної території. Таку зону безпеки польотів видно й на нашому аналізі ділянки нижче.

Відсоток забудови: рахуйте від площі ділянки

У реальних МУО це часто просто число: «30». На ділянці 2,3 га це означає, що будинки можуть займати до 0,69 га, решта лишається під двори, проїзди й зелень. Деякі МУО окремо вимагають урахувати у відсотку забудови автостоянки, тож плями паркінгів ми рахуємо одразу.

Щільність населення: стеля для кількості квартир

Для житла МУО обмежують кількість мешканців на гектар житлової одиниці, тобто кварталу чи мікрорайону. Від цього залежить, скільки квартир і квадратних метрів житла вміститься. Буває, що замість числа МУО посилаються на будівельні норми й просять показати, чи вистачить у радіусі доступності шкіл і соціальних об’єктів. Тоді частиною концепції стає містобудівний розрахунок з показниками житла й обслуговування.

Відступи: де саме можна поставити будинок

Червона лінія відділяє ділянку від вулиці, лінія регулювання забудови показує, ближче за яку фасад не ставлять. Київські МУО пишуть прямо: приямки, вхідні групи, сходи, дренажі й колодязі теж мають лишатися на ділянці, за межами червоних ліній вулиць і поза охоронними зонами мереж. Відстані до сусідніх будинків задають протипожежні й побутові розриви та інсоляція: новий будинок не може забрати в наявних квартир нормовані години сонця.

Зони обмежень: що забирає площу ще до ескізу

До першого ескізу ми накладаємо всі зони на топографічну зйомку ділянки. В аналізі однієї з промзон на березі Дніпра це санітарні розриви від автодороги (50 м), залізниці (100 м), ТЕЦ (100 м) і асфальтобетонного заводу (1 000 м), зона обмеження забудови за умовами безпеки польотів, прибережна захисна смуга, підтоплення й межа історичного ареалу.

Аналіз містобудівних обмежень ділянки на березі Дніпра: санітарні зони від доріг, залізниці й підприємств, зона безпеки польотів, прибережна смуга, підтоплення, межа історичного ареалу

На ділянці під житловий квартал за містом зони вийшли вузькими, але довгими: охоронні смуги газопроводів середнього й високого тиску 4 і 10 м, каналізації 5 м, ЛЕП 10 кВ 10 м, а також по 50 м від підприємства й лісу.

Схема планувальних обмежень ділянки на топографічній зйомці: охоронні зони газопроводів 4 і 10 м, каналізації 5 м, ЛЕП 10 м, підприємства й лісу по 50 м

Те, що лишилось після накладання, і є реальна пляма під забудову. Саме з неї ми починаємо архітектурну концепцію, а не з площі ділянки за кадастром.

Призначення ділянки: перша причина відмови

МУО фіксують, чи відповідають цільове призначення ділянки за кадастром і її функціональне призначення за містобудівною документацією тому, що ви хочете будувати. Якщо ні, МУО не видадуть: невідповідність намірів забудови містобудівній документації є однією з трьох підстав відмови. Тому призначення варто перевіряти ще до купівлі ділянки.

Цивільний захист: коли в проєкті буде укриття

Десятий пункт МУО стосується розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Він обов’язковий для об’єктів класів наслідків СС2 і СС3, де постійно перебуватимуть понад 50 людей або періодично понад 100. Для нових багатоквартирних будинків, гуртожитків і готелів із такими класами й кількістю людей закон прямо вимагає захисну споруду чи споруду подвійного призначення (ст. 31, ч. 10). Кого це стосується, скільки площі забирає укриття й чи підійде паркінг, ми розібрали в статті про укриття в новобудовах.

Як висота з МУО перетворюється на поверхи

МУО дають метри, а поверхи рахує архітектор. Висоту поверху міряють від підлоги до підлоги; висота житлових кімнат від підлоги до стелі має бути щонайменше 2,5 м, а там, де середня температура липня 21 °C і вище, 2,7 м (ДБН В.2.2-15:2019). Комерційний перший поверх роблять вищим, а зверху додається парапет чи покрівля.

Схема: при граничній висотності 27 м вміщується 8 поверхів житла з комерційним першим, 7 поверхів по 3,3 м або 6 поверхів офісів по 3,9 м

Тож та сама гранична висотність 27 м дає 8 поверхів житла з комерційним першим, 7 поверхів зі стелями близько 3 м або 6 поверхів офісів. Якщо фінансова модель трималась на «зайвому» поверсі, МУО покажуть це раніше за будь-яку експертизу.

Пожежні норми мають власну «умовну висоту», і її пороги теж змінюють будинок: понад 26,5 м проїзди для пожежних машин мають бути на 9–11 м від стіни замість 5–7 м (ДБН Б.2.2-12:2019), а будинки з умовною висотою понад 73,5 м проєктують ще й за нормами для висотних (ДБН В.2.2-41). Тому граничну висоту з МУО ми завжди звіряємо з цими порогами.

Типова ситуація: ділянка 1 000 м² у центрі міста, інвестор розраховує на сім поверхів, а МУО дають граничну висоту 15 м. Семиповерховий будинок у такий габарит не вміщується, і концепцію доводиться перераховувати до того, як вкладатися в проєкт.

Як отримати МУО

Хто видає МУО

Уповноважений орган містобудування та архітектури громади, де розташована ділянка. У Києві це Департамент містобудування та архітектури КМДА. Якщо об’єкт заходить на території кількох громад однієї області, з 2026 року МУО видає структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури, а якщо на території кількох областей, Мінрозвитку (Закон № 4778-IX).

Які документи потрібні

Заява з кадастровим номером ділянки й до трьох документів:

  • копія документа на право власності чи користування землею або договору суперфіцію, лише якщо право не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав;
  • для реконструкції чи реставрації: копія документа на будівлю на ділянці або згода її власника, теж лише якщо право не зареєстроване;
  • викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Перелік вичерпний: решту відомостей орган отримує з реєстрів сам. Містобудівний розрахунок до заяви не додають: вимога додавати його діяла лише до 1 січня 2019 року, хоча досі трапляється в довідниках. Розрахунок потрібен девелоперу для власного рішення, а не органу для МУО.

Як подати заяву, скільки чекати й скільки коштує

Онлайн через портал Дія з кваліфікованим електронним підписом або через ЦНАП. МУО надають безоплатно: рішення ухвалюють протягом 10 робочих днів від реєстрації заяви, а самі МУО затверджують наказом органу. Шлях виглядає так:

  1. Заява з кадастровим номером через Дію або ЦНАП.
  2. Перевірка документів і відповідності містобудівній документації, до 10 робочих днів.
  3. Наказ органу про затвердження МУО або обґрунтована відмова.
  4. Запис у публічному реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
  5. Проєктування в межах МУО; документ чинний до завершення будівництва.

За що можуть відмовити

Підстав лише три: не подали потрібних документів, у документах на землю чи будівлю знайшли недостовірні відомості або наміри забудови не відповідають містобудівній документації. Рішення про відмову має пояснювати причину й ухвалюється в той самий строк, із правом заявника брати участь у розгляді за Законом «Про адміністративну процедуру».

Що змінилося у 2026 році

З липня 2026 року система формує МУО з даних містобудівного кадастру. Якщо чинної містобудівної документації території в кадастрі немає, система не дасть завершити видачу (Мінрозвитку, 06.07.2026). Тому перед купівлею ділянки варто з’ясувати й це.

Скільки діють МУО і як їх змінити

МУО чинні до завершення будівництва, навіть якщо змінився замовник. Змінити їх може орган, що їх видав, за заявою замовника або за рішенням адміністративного суду. Припиняють дію МУО лише двома способами: замовник сам їх відкликає або їх скасовує адміністративний суд (ст. 29, ч. 8 у редакції 2024 року).

Коли МУО не потрібні

Для садибного, дачного чи садового будинку до двох поверхів без урахування мансарди й до 500 м² достатньо будівельного паспорта: проєктують без МУО (ст. 27 Закону). Окремий перелік Мінрегіону (наказ № 289 у редакції від 13.10.2026) звільняє від МУО, зокрема:

  • реконструкцію житлових і нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації й призначення;
  • реставрацію й капітальний ремонт будівель;
  • благоустрій прибудинкових територій, дитячі й спортивні майданчики, малі архітектурні форми й огорожі;
  • тимчасові споруди для підприємницької діяльності;
  • внутрішні інженерні системи будівель і дахові сонячні електростанції;
  • реконструкцію мереж у межах відведених ділянок без зміни геометричних параметрів.

Але якщо змінюється призначення, МУО вже потрібні: у реєстрі є київські МУО 2026 року на перебудову квартири під магазин, де в графі висотності записано «Без зміни висоти приміщень».

Як знайти МУО на свою чи сусідню ділянку

Усі зареєстровані МУО відкриті в реєстрі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: у картці видно висотність, відсоток забудови, відступи й обмеження. Перед купівлею ділянки корисно подивитися й МУО сусідів: їхня висота вплине на вашу інсоляцію й відстані.

Київ: чому в центрі висоту задає не лише МУО

У Києві багато пам’яток, історичних кварталів і дніпровських схилів, тож для ділянок у центрі МУО є лише частиною картини. Якщо ділянка в історичному ареалі чи зоні охорони пам’ятки, МУО записують це в планувальних обмеженнях, а проєкт погоджують з органами охорони культурної спадщини (Закон «Про охорону культурної спадщини»).

Межі й режими історичних ареалів Києва Мінкультури затвердило наказом № 599 від 2 серпня 2021 року, але його застосування не раз оскаржували в судах. Тому для конкретної ділянки ми дивимось, які обмеження внесені до МУО й кадастру і що з них випливає.

Поширена думка, що в історичному центрі можна будувати до 27 метрів. Ця цифра справді звучала в документах і дискусіях, але єдиного правила немає. На Подолі важать масштаб вулиці й висота сусідів, на Софійській площі й у Верхньому місті історичні панорами, на Печерську й схилах Дніпра рельєф: будинок заввишки 20 м на бровці схилу змінює силует сильніше, ніж вищий унизу. На Андріївському узвозі оцінюють ще й об’єм і фасади. Висоту тут визначає режим конкретної зони, а не загальна цифра.

З чого почати, якщо ви купуєте ділянку

Як видно на схемі на початку статті, та сама ділянка 1 га з різними МУО дає від 16 000 до 46 000 м² площі поверхів. Найдорожча помилка: купити ділянку під кількість метрів, яку МУО не дозволять. Тому до угоди ми радимо передпроєктний аналіз: накладаємо на топозйомку всі обмеження, перевіряємо призначення, рахуємо висоту й плями забудови і показуємо, скільки площі реально вміщується. Для великої території це майстер-планування з містобудівним розрахунком, для однієї ділянки це архітектурна концепція, далі ескізний проєкт.

Джерела

  1. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, статті 22-2, 27, 29, 31; редакція від 22.10.2026
  2. Наказ Мінрегіону від 06.11.2017 № 289 «Про затвердження Переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»; редакція від 13.10.2026
  3. Закон України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-III
  4. ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» зі Зміною № 1
  5. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»
  6. Реєстр містобудівних умов та обмежень, портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва
  7. Мінрозвитку: новий функціонал для видачі містобудівних умов та обмежень, 06.07.2026

Укриття в новобудовах: що вимагає закон і скільки площі забирає

Скільки площі забирає укриття
Офіційний приклад із ДСТУ 8855:2019 і норма ДБН В.2.2-5:2023
Двосекційний 16-поверховий житловий будинок на 192 квартири з підземним паркінгом, розріз
Будинок
16 поверхів, 2 секції, паркінг 870 м²
192 квартири
Той самий будинок: на фасаді виділено одно-, дво- й трикімнатні квартири, з яких рахують мешканців
Мешканці
21 м² на людину й 10,5 м² на сім’ю
393 особи
Підземний паркінг будинку згори: ліворуч сірим укриття з лавами, вентиляційною й санвузлами, праворуч машиномісця
Укриття в паркінгу
100 % мешканців × 0,6 м²
≈ 236 м²
Основне приміщення укриття займає
27 % паркінгу
або площу 4,5 двокімнатної квартири того ж будинку
Без коридорів, санвузлів, вентиляційної й захищених входів: їх додає проєкт.

З 8 вересня 2026 року новий житловий комплекс, готель чи клініка має отримати укриття вже в проєкті: так вимагає Закон № 4778-IX. Розповідаємо, коли укриття в новобудовах обов’язкове, скільки площі воно забирає і як закласти його на концепції, щоб не втратити продажну площу.

У статті: Що змінилося · Кого стосується · З якої дати · Яке укриття · Скільки площі · Паркінг · Мамад · На концепції · Запитання

Коротко. З 8 вересня 2026 року укриття обов’язкове в нових ЖК і готелях класу СС2 чи СС3, де постійно житимуть понад 50 людей або буватимуть понад 100, і в будь-яких нових клініках, лікарнях і школах, якщо право на будівельні роботи отримано після цієї дати. Підходить сховище, протирадіаційне укриття або споруда подвійного призначення, наприклад паркінг. Норма для житла становить 0,6 м² основного приміщення на людину: будинку на 192 квартири потрібно близько 236 м². Захищені простори в квартирах (мамади) обов’язкового укриття не замінюють.

Чи потрібне укриття вашому об’єкту, видно за трьома запитаннями:

Що будуєте?
Багатоквартирний будинок, гуртожиток чи готель; клініку, лікарню, школу чи садок; іншу громадську будівлю.
Скільки людей і який клас наслідків?
Житло й готелі: СС2 або СС3 і понад 50 людей постійно чи 100 періодично. Інші громадські будівлі: СС2 або СС3 і понад 150 чи 500. Для медицини, освіти й соціального захисту порогу немає.
Коли отримано право на роботи?
Повідомлення чи дозвіл на будівельні роботи після 8 вересня 2026 року.
Три «так»: захисна споруда або споруда подвійного призначення обов’язкова (ч. 10 ст. 31 Закону № 3038-VI).

Укриття в новобудовах: що змінив Закон № 4778-IX

Закон № 4778-IX зробив укриття обов’язковою частиною проєкту нового будівництва. З 8 вересня 2026 року проєкт нового багатоквартирного будинку, гуртожитку чи готелю класу наслідків СС2 або СС3, де постійно перебуватимуть понад 50 людей або періодично понад 100, а також нової будівлі закладу охорони здоров’я, освіти чи соціального захисту має передбачати захисну споруду цивільного захисту (сховище чи протирадіаційне укриття) або споруду подвійного призначення (ч. 10 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Парламент ухвалив закон 10 лютого 2026 року, опублікували його 7 березня, а норма про укриття набрала чинності через шість місяців, 8 вересня. До цього розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту лише «міг передбачати» будівництво захисних споруд (ч. 10 ст. 31 у редакції Закону № 2486-IX 2022 року). Тепер закон сам перелічує об’єкти, де укриття обов’язкове, і прив’язує вимогу до дати права на будівельні роботи. Вимога, щоб проєктні рішення були доступні людям з інвалідністю й іншим маломобільним групам, лишилася.

Ці норми ми знаємо зсередини: Максим Мятко, головний інженер AIMM, і я входимо до переліку розробників чинних ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», за якими проєктують укриття. Зараз я працюю в робочій групі, яка готує вимоги до захищених просторів.

Кого стосується закон

Під час нового будівництва захисна споруда або споруда подвійного призначення обов’язкова для таких об’єктів:

Об’єктКоли укриття обов’язкове
Багатоквартирний будинок, гуртожиток, готельклас СС2 або СС3 і понад 50 людей постійно чи понад 100 періодично
Заклад охорони здоров’я, що надає медичну й реабілітаційну допомогузавжди, незалежно від класу й кількості людей
Заклад освіти, соціального захисту, ЦНАПзавжди
Інша громадська будівля: бізнес-центр, торговельний, культурний чи спортивний закладклас СС2 або СС3 і понад 150 людей постійно чи понад 500 періодично
Вокзал, метро, аеропорт, портвокзал від 1 500 пасажирів на добу, решта завжди
Об’єкти з категорією цивільного захисту, а також ті, чий персонал має укриватися у сховищахзавжди
Критична інфраструктура I–IV категорійколи там постійно чи періодично працює персонал

Те саме діє при реконструкції, яка змінює призначення будівлі на один із цих типів, крім «іншої громадської будівлі». Реконструкція частини об’єкта, що не є відокремленою, під вимогу не підпадає.

Поріг у 50 людей для житла невисокий. Мешканців рахують за ДСТУ 8855:2019: 21 м² загальної площі на людину й 10,5 м² на сім’ю, тож у двокімнатній квартирі 52,5 м² рахують двох людей, і понад 50 мешканців набирається вже в будинку, де більше 25 таких квартир. А житловий будинок понад чотири поверхи за тим самим стандартом належить щонайменше до класу СС2. Тож під вимогу потрапляє практично будь-яка секція сучасного ЖК.

Часто доводиться чути, що для лікарень і шкіл укриття потрібне лише від класу СС2. У законі для них порогу немає: будь-яка нова будівля клініки, лікарні, школи чи садка має отримати захисну споруду або споруду подвійного призначення.

З якої дати і що з проєктами, які вже в роботі

Вирішальна дата не затвердження проєкту й не експертиза, а отримання права на будівельні роботи: повідомлення про початок робіт для об’єктів класу СС1 або дозвіл для СС2 і СС3. Якщо право отримано після 8 вересня 2026 року, укриття обов’язкове. Якщо раніше, закон дозволяє його не передбачати (п. 6-9 розділу V Закону № 3038-VI).

Найбільший ризик у проєктів, які вже пройшли експертизу, але ще не отримали дозволу: для них укриття тепер обов’язкове, тож проєкт доведеться коригувати, а змінені рішення знову пройдуть експертизу. Чим раніше це виявити, тим дешевше.

Для поетапного будівництва ДБН В.2.2-5:2023 ставить окрему умову: черга, яку вводять в експлуатацію першою, має містити укриття для себе або для всього об’єкта, а кожна наступна мати його у своєму складі чи в уже введених чергах (п. 5.6). Відкласти укриття на останню чергу не вийде.

Відповідальність закон розподіляє на всіх учасників: проєктувальника, експерта, орган, що видає дозвіл, будівельника, архітектурно-будівельний контроль і тих, хто приймає об’єкт в експлуатацію. Тож об’єкт без укриття, яке мало бути в проєкті, ризикує застрягнути на будь-якому з цих етапів.

Яке укриття обрати: сховище, ПРУ чи споруда подвійного призначення

Закон дає вибір між захисною спорудою й спорудою подвійного призначення. Кодекс цивільного захисту (ст. 32) розрізняє їх так:

Сховище

Герметична споруда, де люди можуть перебувати щонайменше 48 годин; захищає від ударної хвилі, уламків, радіації й небезпечних хімічних речовин. У сховищах мають укриватися, зокрема, пацієнти й персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації, якщо заклад стоїть у зоні можливих значних руйнувань.

Протирадіаційне укриття (ПРУ)

Негерметична споруда на ті самі 48 годин, що зменшує дію радіації, ударної хвилі й уламків. Нове: ПРУ місткістю до 50 людей проєктують і будують із модульних (блок-модульних) конструкцій, що відповідають національним стандартам (ст. 32 Кодексу в редакції Закону № 4778-IX).

Споруда подвійного призначення (СПП)

Будівля чи її частина, яка щодня працює за основним призначенням (паркінг, спортзал, кінозал), а під час небезпеки стає укриттям. Її проєктують із захисними властивостями сховища або ПРУ; клас чи групу визначають за додатком А ДБН В.2.2-5:2023 залежно від того, де стоїть об’єкт.

Найпростіше укриття (підвал без підсилення) і мобільне укриття вимогу закону не закривають: вони призначені для тимчасового захисту, а для нового будинку закон вимагає захисну споруду або СПП. Вбудовані й прибудовані укриття розміщують у підземних, цокольних або підвальних поверхах (п. 6.2); окремі й прибудовані виносять за межі зон можливих завалів від інших будівель або посилюють їхні конструкції (п. 6.5). Дійти до укриття мешканці мають у радіусі 300 м для багатоповерхової забудови й 500 м для середньо- й малоповерхової (п. 5.5).

Укриття в паркінгу: що всередині
Той самий будинок на 192 квартири: укриття займає частину паркінгу біля сходової клітки
Укриття в підземному паркінгу житлового будинку: лави з людьми, вентиляційна, санвузли, тамбур із захисними дверима, поруч сходова клітка й машиномісця
Основне приміщення
≈ 236 м²
Норма на людину
0,6 м²
Висота приміщень
від 2,5 м
Коридори евакуації
від 1,8 м
основне приміщення з лавамивентиляційнасанвузлизахисно-герметичні двері тамбурасходова клітка з ліфтом

Скільки площі забирає укриття

Площу визначають два числа: скільки людей укривати й скільки місця на кожного. У житловому будинку укривають усіх, хто постійно в ньому перебуває, а в готелі й іншій громадській будівлі укривають усіх, хто там буває періодично (ДБН В.2.2-5:2023, п. 6.17–6.18). Мінімальна площа основного приміщення для житла й громадських будівель становить 0,6 м² на людину, без коридорів і шляхів евакуації (додаток Б).

Порахуймо на офіційному прикладі з ДСТУ 8855:2019: 16-поверховий будинок на 192 квартири з підземним паркінгом 870 м².

  • мешканці: по 64 одно-, дво- й трикімнатні квартири; в однокімнатних рахують 92 людини, у двокімнатних 128, у трикімнатних 168, разом 388, плюс 5 працівників паркінгу й консьєржів, усього 393 особи;
  • основне приміщення: 393 × 0,6 м² = 235,8 м², тобто близько 236 м²;
  • санвузли за п. 8.3.2, якщо жінок і чоловіків порівну (співвідношення задає завдання на проєктування): 4 унітази для жінок, 2 унітази й 2 пісуари для чоловіків, 4 умивальники, а також універсальний санвузол для людей з інвалідністю й ще по одному на кожні наступні 200 осіб;
  • допоміжні приміщення: вентиляційна, захищені входи (у сховищах від 300 осіб із тамбуром-шлюзом), запас води; висота від 2,5 м і коридори евакуації від 1,8 м (п. 7.1.4–7.1.5).

Основне приміщення на 236 м² займає 27 % паркінгу того самого будинку, або стільки ж, скільки 4,5 двокімнатної квартири. Тому для девелопера питання не в тому, чи будувати укриття, а де його розмістити: в окремій споруді ця площа випадає з продажу, а в паркінгу працює щодня.

Для інших будинків орієнтир такий (однакова кількість одно-, дво- й трикімнатних квартир площею як у прикладі ДСТУ, без персоналу):

Квартир у будинкуМешканцівОсновне приміщення
100 квартир≈ 202≈ 121 м²
200 квартир≈ 403≈ 242 м²
400 квартир≈ 807≈ 484 м²

Готель

Для готелю рахують усіх, хто буває в будівлі періодично: гостей, відвідувачів ресторану й конференц-залу (п. 6.17). Тому укриття готелю з конференц-залом може бути більшим, ніж здається за кількістю номерів. Як ми закладаємо такі рішення разом з оператором, розповідаємо на сторінці «Готелі та курорти».

Клініка й лікарня

Для закладів охорони здоров’я норма більша: 1,1 м² на людину, і щонайменше 20 % людей розміщують на ліжках (додаток Б). Місткість рахують за найбільшою кількістю людей, які можуть одночасно бути в закладі (п. 6.12). Для стаціонару укриття стає другою лікарнею під землею: у ньому мають бути палати інтенсивної терапії (щонайменше половина таких ліжок закладу), відділення невідкладної допомоги, операційні, пологова зала, лабораторія, запаси ліків і медичних газів (п. 8.1.1). ДБН радить використовувати ці приміщення щодня за призначенням (п. 8.1.2), тоді площа не простоює.

Школа й садок

У закладах освіти укриття розраховують на всіх: дітей, педагогів і працівників, тобто 100 % учасників освітнього процесу (п. 6.13–6.14). Норма площі тут найбільша в ДБН: у садку 3,0 м² на людину, у школі 1,3 м² для 5–12 класів, 1,6 м² для 3–4 класів і 2,0 м² для 1–2 класів (додаток Б). Малюків розміщують не на нарах, а на ліжках-трансформерах і за столиками, тому ДБН радить ще ігрову зону 3 × 4 м на кожну групу садка й кожен 1–2 клас.

Для чинної школи чи садка, де укриття добудовують окремо, прибудовують або реконструюють вбудоване, місткість можна зменшити: до 50 % у школі й до 60 % у садку. Умова одна: укриття вміщує всіх, хто буває в будівлі в найбільшу зміну (п. 6.13–6.14).

Де розмістити укриття: три способи
Що кожен спосіб робить із продажною площею і чи закриває вимогу закону
Споруда подвійного призначення в підземному паркінгу житлового будинку
Споруда подвійного призначення в паркінгу
Щодня паркінг, під час небезпеки укриття. Закладають із концепції.
закриває вимогу · продажна площа не втрачається
Окреме підземне сховище у дворі житлового будинку з вхідним павільйоном
Окреме сховище у дворі
Своя конструкція, вхідний павільйон, газон зверху. Займає частину двору й окремий бюджет.
закриває вимогу
Захищені простори в кожній квартирі житлового будинку, виділені сірим на всіх поверхах
Захищені простори в квартирах
Від 3–5 тис. доларів на квартиру; в однокімнатній забирає 6–8 м².
не замінює укриття · постанова № 1288

Чи підійде підземний паркінг як укриття

Так, якщо паркінг від початку спроєктовано як споруду подвійного призначення. За Кодексом цивільного захисту СПП має відповідні захисні властивості й спроєктована, побудована або пристосована для укриття людей (ст. 32). Звичайний паркінг, розрахований лише на власні навантаження, укриттям автоматично не стає: часто захищеною виявляється лише окрема ізольована частина.

Що закладаємо в паркінг-СПП ще на концепції:

  • основне приміщення потрібної площі з місцями для сидіння; його можна поділити на кілька зон (п. 7.3.3);
  • висоту від підлоги до низу перекриття щонайменше 2,5 м (п. 7.1.5) і коридори евакуації завширшки від 1,8 м (п. 7.1.4);
  • захищені входи, вентиляцію з фільтрами, санвузли й запас води;
  • доступ для маломобільних людей: пандуси (ліфт рекомендовано), двері без порогів завширшки від 0,9 м (п. 7.1.2, 7.1.7);
  • окремий протипожежний відсік для вбудованого укриття (п. 10.11 у редакції Зміни № 2);
  • транзитні внутрішньобудинкові мережі лише в окремих технічних коридорах, а зовнішні й магістральні через укриття не прокладають (п. 6.10).

Найсильніший аргумент на користь паркінгу економічний: машиномісця продаються чи здаються в оренду, а площа укриття не випадає з продажу. Але рішення треба ухвалити до розрахунку конструкцій: перекриття, стіни й входи укриття розраховують на інші навантаження, ніж у звичайного паркінгу.

Так працюють укриття і в наших проєктах. У житловому комплексі М3 на 369 квартир укриття передбачено в підземному паркінгу на 173 машиномісця. У реабілітаційному центрі «Голоси Дітей» сховище на −1 поверсі врізане в рельєф і в мирний час стає кінозалом. У клубному будинку ONOKY універсальний зал на 185 м² працює і як сховище, а спортивна зона стає укриттям. У готелі «Житомир» на 105 номерів при реконструкції передбачили укриття й номери для маломобільних гостей. Центр «Дача» для 15 сімей уже збудовано з окремим сховищем.

Захищений простір (мамад) не замінює укриття

Захищений простір, аналог ізраїльського мамаду, закон визначає як приміщення, конструкції якого зменшують побічну дію звичайних засобів ураження на людей усередині (ст. 1 Закону № 3038-VI). Замовник може передбачити такі приміщення в новому житловому чи громадському будинку з власної ініціативи; вони не входять до фонду захисних споруд і захищають власників або користувачів.

Замінити ними обов’язкове укриття не можна: постанова Кабміну № 1288 від 15.10.2026 прямо каже, що захищені простори не звільняють від будівництва захисної споруди чи СПП там, де визначено потребу в ній.

Вимог до захищених просторів у житлі ще немає. У проєкт норм, над яким працює наша робоча група, закладено щонайменше 1,5 м² на людину, захист щонайменше на дві години, залізобетон від 300 мм у зовнішніх стінах і доступність для маломобільних людей. Для житла документ, найімовірніше, буде рекомендаційним. Для шкіл уряд уже запустив експериментальний проєкт із власними параметрами (постанова № 1072).

Повноцінний захищений простір коштує щонайменше 3–5 тис. доларів на квартиру. В однокімнатній квартирі економкласу він забирає 6–8 м² з єдиної кухні-вітальні, тож у проєкті на Київщині ми погодили такі приміщення лише для дво- й трикімнатних квартир із гардеробною. Що можна вважати мамадом, а що ні, я розбирала в колонці для «Економічної правди».

Що закласти на концепції: 8 рішень

  1. Перевірити, чи підпадає об’єкт: тип, клас наслідків, кількість людей і очікувана дата дозволу на будівельні роботи.
  2. Порахувати місткість: мешканців житла за ДСТУ 8855, усіх, хто періодично буває в громадській будівлі, і найбільшу кількість присутніх у клініці.
  3. Обрати тип укриття (СПП у паркінгу, окреме сховище чи ПРУ) і клас або групу захисту за місцем об’єкта (додаток А ДБН).
  4. Записати вид споруди, клас чи групу й місткість у назву об’єкта й завдання на проєктування: цього вимагає постанова № 1288.
  5. Розмістити укриття в підземному чи цокольному поверсі в радіусі 300 м від під’їздів; окреме чи прибудоване винести за зону можливих завалів.
  6. Передбачити укриття в першій черзі будівництва.
  7. Закласти доступ для маломобільних людей: пандуси й бажано ліфт, ширину дверей і коридорів (детальніше про безбар’єрність).
  8. Вирішити, чим приміщення буде щодня (паркінг, спортзал, кінозал) і хто його утримуватиме.

Якщо ділянка вже є, почніть із МУО: десятий пункт стосується цивільного захисту. Далі укриття закладаємо в архітектурну концепцію й ескізний проєкт, а як генпроєктувальник ведемо його до робочої документації. Житлові комплекси, які ми проєктували, зібрано на сторінці «Комплексна житлова забудова». Для готелю дивіться «Готелі та курорти», а для великої території почніть із майстер-планування.

Часті запитання

Яка норма площі укриття на одну людину?

Мінімальна площа основного приміщення укриття становить 0,6 м² на людину для житлових і громадських будівель, 1,1 м² для закладів охорони здоров’я і від 1,3 до 2,0 м² для шкіл залежно від віку учнів (ДБН В.2.2-5:2023, додаток Б). Коридори й допоміжні приміщення до цієї норми не входять.

Скільки коштує укриття в новобудові?

Однієї ціни немає: вартість залежить від типу й класу захисту, ґрунтів і того, чи суміщене укриття з паркінгом. Найдешевше обходиться споруда подвійного призначення, закладена в паркінг на концепції: площа не випадає з продажу, а конструкції підсилюють ще в проєкті, без переробок. Захищений простір у квартирі коштує від 3–5 тис. доларів.

Що може слугувати укриттям у новому будинку?

Лише захисна споруда (сховище чи протирадіаційне укриття) або споруда подвійного призначення. Підвал без підсилення, санвузол чи коридор вимогу закону не закривають.

Чи потрібне укриття в приватному будинку чи таунхаусі?

Закон вимагає укриття для багатоквартирних будинків класу СС2 і СС3, де постійно живуть понад 50 людей. Приватний будинок чи невеликий таунхаус під цю вимогу зазвичай не підпадає; захищений простір у ньому можна зробити з власної ініціативи.

Чи введуть будинок в експлуатацію без укриття?

Якщо право на будівельні роботи отримано після 8 вересня 2026 року, а укриття для об’єкта обов’язкове, його відсутність є порушенням, за яке закон робить відповідальними всіх учасників, зокрема тих, хто приймає об’єкт в експлуатацію. Якщо право отримано раніше, укриття не обов’язкове.

Джерела

  1. Закон України від 10.02.2026 № 4778-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надзвичайним ситуаціям… формування фонду захисних споруд цивільного захисту…»
  2. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, ст. 1 (п. 4-2), ст. 31 (ч. 10), розділ V (п. 6-9); попередня редакція ч. 10 ст. 31 за Законом № 2486-IX від 29.07.2022
  3. Кодекс цивільного захисту України, ст. 32
  4. ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» зі Змінами № 1 і № 2: пункти 5.5, 5.6, 5.10, 6.2, 6.5, 6.10–6.18, 7.1, 7.3, 7.5, 8.1, 8.3, 10.11, додатки А і Б
  5. ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)», п. 4.15, 5.1, приклад Б.2
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2026 № 1288 (зміни до Порядку № 138)
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.2026 № 1072 (захищені простори в закладах освіти)
  8. Анна Іскіердо. Мамад по-українськи: захист чи ілюзія, «Економічна правда», 18.11.2026

Завдання на проєктування: зразок, що вписати й хто затверджує

Три документи, з яких починається проєкт: МУО задають межі забудови (висота, відступи, зони обмежень), технічні умови описують підключення до мереж, завдання на проєктування визначає функції, площі, поверхи й бюджет; разом це основні вихідні дані проєкту

У завданні на проєктування замовник фіксує обґрунтовані вимоги до майбутнього об’єкта: планувальні, архітектурні, інженерні й технологічні рішення, основні параметри, вартість і організацію будівництва. Разом із містобудівними умовами та обмеженнями й технічними умовами завдання становить основні вихідні дані, без яких проєктування не починається.

У статті: Що це · Хто затверджує · ЄДЕССБ · Що змінилося · На старті · 32 пункти · Приклади · Помилки · Коригування · Шаблон DOCX · Запитання

Коротко. Завдання складає й затверджує замовник, погоджує генпроєктувальник. З 28 серпня 2026 року завдання створюють як електронний документ: замовник затверджує його кваліфікованим електронним підписом, генпроєктувальник погоджує електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті. Примірник, як і раніше, генпроєктувальник завантажує до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Що вписати, підказує додаток Б ДБН А.2.2-3:2014: після Зміни № 2 це 32 пункти. Затвердженого бланка немає, тож нижче наш шаблон DOCX із порадою до кожного пункту.

Що таке завдання на проєктування

Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» відносить завдання на проєктування до трьох основних складових вихідних даних, поряд із містобудівними умовами та обмеженнями (МУО) і технічними умовами (ст. 29). Рекомендований перелік пунктів дає додаток Б ДБН А.2.2-3:2014, а порядок погодження й затвердження визначає Порядок розроблення проєктної документації (наказ Мінрегіону № 45).

Як видно на схемі вгорі, три документи відповідають на різні запитання. МУО кажуть, у яких межах можна будувати на ділянці: висота, відсоток забудови, відступи, зони обмежень (докладно в статті про МУО). Технічні умови кажуть, до яких мереж і з якою потужністю підключитися. Завдання на проєктування каже, що саме будуємо: функції, площі, поверхи, бюджет. Суперечити першим двом воно не може: за законом завдання складається відповідно до МУО й технічних умов (Закон «Про архітектурну діяльність», ст. 1), а вимоги, що суперечать законодавству, затвердженій містобудівній документації й нормам, замовнику вписувати заборонено (ст. 27).

«Технічне завдання» чи «завдання на проєктування»? Це той самий документ: у побуті кажуть «технічне завдання» або «ТЗ на проєктування», але в законі й нормах він називається завданням на проєктування. Технічним завданням норми називають інше, наприклад окреме завдання на обладнання індивідуального виготовлення (Порядок № 45, п. 15.3).

Завдання стає мірилом для проєкту: погодження проєкту закон визначає як установлення відповідності проєктних рішень вихідним даним (Закон «Про архітектурну діяльність», ст. 1). Тому все принципове для замовника варто записати в завдання: саме з ним звіряють проєкт.

Хто складає, погоджує й затверджує завдання

Ролі розписані в законі й Порядку № 45:

  • складає замовник (ч. 9 ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). На практиці текст пишуть разом з архітектором: замовник знає, що хоче отримати, а архітектор знає, як записати це мовою норм;
  • погоджує генеральний проєктувальник електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікований електронний підпис підходить);
  • затверджує замовник кваліфікованим електронним підписом (Порядок № 45, п. 4.1);
  • завантажує генпроєктувальник: примірник завдання він вносить до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ через свій електронний кабінет (Порядок № 45, п. 4.1; процедуру визначає Порядок ведення ЄДЕССБ).

Зміст визначає замовник, а з 28 серпня 2026 року Порядок № 45 прямо зобов’язує його забезпечувати достовірність документів, поданих для проєктування (п. 3). Частину рішень ухвалюють удвох: кількість стадій проєктування замовник і генпроєктувальник визначають разом, незалежно від класу наслідків об’єкта (п. 11.1).

Два особливі випадки. Якщо нове будівництво чи реконструкцію фінансують за державні капітальні вкладення або кредити, залучені державою чи під державні гарантії, завдання складають на підставі схваленого або відібраного інвестиційного проєкту (Порядок № 45, п. 4.1). Для реставрації пам’яток архітектури складають реставраційне завдання за ДБН А.2.2-14-2016 (Порядок № 45, п. 4.3).

Як оформити завдання в ЄДЕССБ

Завдання оформлюють як електронний документ, а його примірник генпроєктувальник завантажує через свій електронний кабінет до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ (Порядок № 45, п. 4.1). Перед стартом підготуйте реквізити МУО й технічних умов (або підставу, чому МУО не потрібні), кадастровий номер ділянки, код ЄДРПОУ генпроєктувальника, клас наслідків, стадійність, джерело фінансування й узгоджений з архітектором текст. Підписи накладають у такому порядку: спершу погоджує генпроєктувальник, потім затверджує замовник.

Що змінилося з 28 серпня 2026 року

28 серпня 2026 року набрали чинності зміни до Порядку № 45, внесені наказом Мінрозвитку від 13.07.2026 № 1345. Ми порівняли редакції пункт за пунктом; для завдання на проєктування й пов’язаних із ним правил змінилося ось що:

ЩоДо 28.08.2026З 28.08.2026
Формамогло створюватися як електронний документстворюється як електронний документ
Затвердженнязамовником за погодженням із генпроєктувальникомзамовником кваліфікованим електронним підписом за погодженням із генпроєктувальником
Паперова формадозволеналише для завдань, що містять державну таємницю, а на час воєнного стану й рік після нього також для завдань із грифом «Для службового користування» щодо об’єктів критичної інфраструктури й оборони
Обов’язок замовниканадати вихідні данітакож забезпечити достовірність документів, поданих для проєктування
Назва об’єктавид будівництва й місце розташуваннядля захисних споруд і споруд подвійного призначення також вид споруди, клас (група) і місткість (п. 8)
Коригуванняпроєкт за нормами, чинними на дату передання замовникупроєкт за нормами, чинними на дату експертного звіту; перелік підстав для змін, згода покупців, експертиза (п. 15.5)

Практичний висновок: схема «підписали ручкою, відсканували, завантажили PDF», яку ще описують у довідниках, для звичайних об’єктів більше не підходить. Текст варто узгодити з архітектором заздалегідь, а підписувати вже готовий електронний документ.

Що архітектор просить на старті

Крім трьох основних документів, ДБН А.2.2-3:2014 перелічує інші вихідні дані від замовника (додаток А), а точний перелік фіксують у договорі на проєктування. Найчастіше архітектор просить:

  • фрагмент чинної містобудівної документації території;
  • топографо-геодезичну зйомку й інженерно-геологічні вишукування: для нового будівництва вони обов’язкові (ДБН А.2.2-3:2014, п. 4.1б), а в завданні їх описують у пункті 10;
  • цифрову модель місцевості чи інформаційну модель будівельного активу, зокрема хмару точок сканування, якщо вони є (цей пункт додала Зміна № 2);
  • для реконструкції й капітального ремонту: звіт про обстеження конструкцій, обмірні креслення, відомості про мережі;
  • дані для організації будівництва й кошторисної документації;
  • вихідні дані для розділу цивільного захисту, якщо він потрібен.

Ще три речі варто сформулювати до першої зустрічі з архітектором: функціональну програму (що й скільки має бути в будинку; вона ляже в пункт 12 завдання), граничний бюджет (вартість закон прямо відносить до завдання) і модель використання (продаж, оренда чи власна експлуатація). Моделі використання немає в жодному переліку, але від неї залежить майже все, від квартирографії до класу оздоблення. З таким набором архітектурна концепція стартує без зайвих кіл переробок.

Що вписати: 32 пункти в 6 блоках

Перелік пунктів дає додаток Б ДБН А.2.2-3:2014 «Завдання на проектування. Перелік основних даних та вимог». Він довідковий: склад завдання можна змінювати з огляду на особливості об’єкта (примітка 2). Зміна № 2, чинна з 1 липня 2022 року, переписала дев’ять пунктів і додала п’ять нових, тож тепер їх 32. Якщо у вашому зразку 27 пунктів, він складений до Зміни № 2. Ми згрупували пункти за змістом у шість блоків; номери як у ДБН, а поради ті самі, що в шаблоні DOCX.

1. Об’єкт і учасники

ПунктЩо вписати
1. Назва та місцезнаходження об’єктаНазва, з якої видно вид будівництва й місце: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: …». Кадастровий номер ділянки. Назва однакова на всіх стадіях (Порядок № 45, п. 8); для захисних споруд і споруд подвійного призначення в ній також вид споруди, клас (група) і місткість.
2. Підстава для проєктуванняРішення замовника будувати (рішення власника, протокол, договір) і реквізити вихідних даних: номер і дата МУО та технічних умов. Якщо МУО не потрібні, підстава для цього.
3. Вид будівництваНове будівництво, реконструкція, реставрація чи капітальний ремонт. Вид має збігатися з назвою об’єкта.
4. Дані про інвестораНайменування, код ЄДРПОУ, адреса. Якщо інвестор і замовник є однією особою, так і вкажіть.
5. Дані про замовникаНайменування, код ЄДРПОУ, адреса, хто підписує завдання кваліфікованим електронним підписом. Документ на право власності чи користування ділянкою (або договір суперфіцію).
6. Джерело фінансуванняВласні кошти, кредит, бюджет або змішане фінансування. Для нового будівництва чи реконструкції за державні капітальні вкладення або кредити під державні гарантії завдання складають на підставі схваленого (відібраного) інвестиційного проєкту (Порядок № 45, п. 4.1).
8. Дані про генерального проєктувальникаНайменування, код ЄДРПОУ, головний архітектор і (або) головний інженер проєкту з номерами кваліфікаційних сертифікатів.

2. Організація проєктування

ПунктЩо вписати
7. Необхідність розрахунків ефективності інвестицій на основі варіантного проєктуванняЧи порівнювати кілька варіантів за вартістю й ефективністю. Девелоперу корисно мати на етапі концепції два-три варіанти об’єму з підрахунком площі на продаж у кожному.
9. Стадійність проєктування з визначенням затверджувальної стадіїОдна, дві чи три стадії, наприклад ескізний проєкт → «Проєкт» → робоча документація (ЕП → П → Р), і яка з них затверджувальна. Вирішують замовник і генпроєктувальник разом (Порядок № 45, п. 11.1).
13. Черговість будівництва, необхідність виділення пускових комплексівСкільки черг і що в кожній. Проєкт на окрему чергу можна затвердити, лише якщо це передбачено завданням і відображено в схваленій попередній стадії: ескізному проєкті, ТЕО чи ТЕР (Порядок № 45, п. 9).
15. Вказівки про необхідність окремих робіт (сім підпунктів)Позначте лише потрібне: окремі технічні завдання й індивідуальні технічні вимоги; варіанти чи конкурс; попередні погодження; візуалізації, макет, інтер’єри, зокрема з 3D-моделі; науково-дослідні роботи й супровід з урахуванням BIM; технічний захист інформації; правила обміну даними й вимоги до інформаційних моделей. Тут же: чи потрібен проєкт підготовчих робіт (ДБН А.2.2-3, п. 4.7).
28. Необхідність виконання науково-технічного супроводуЧи потрібен науково-технічний супровід (зокрема для складних конструкцій, висотних будівель, нових технологій) і хто його виконує.
31. Вимоги до електронної версії проєктної документаціїФормати: PDF із кваліфікованим електронним підписом для ЄДЕССБ, креслення в DWG, інформаційна модель в IFC, якщо проєкт ведуть у BIM.
32. Вимоги щодо складання відомості з обсягами робіт (може визначатися із застосуванням міжнародних систем вимірювання)Формат (XLSX), деталізація за розділами й чергами; для іноземного інвестора за потреби міжнародні правила обміру.

3. Ділянка та умови будівництва

ПунктЩо вписати
10. Дані про інженерні вишукуванняЩо вже є (топографо-геодезична зйомка М 1:500, інженерно-геологічні вишукування, обстеження будівель) і хто замовляє решту. Без геології не варто обіцяти підземні поверхи.
11. Дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, просадні ґрунти, підроблювані й підтоплювані території тощо)Сейсмічність, просадні ґрунти, підтоплення, гірничі виробки, щільна забудова поруч, мережі через ділянку. Якщо нічого з цього немає, так і напишіть.
18. Вимоги до інженерного захисту територій і захисту будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторівПідтоплення, зсуви, схили, підпірні стіни, дренаж. Особливо для ділянок зі складним рельєфом і біля води.
19. Вимоги щодо розроблення розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» з урахуванням оцінки впливу на довкілля (за наявності)Обсяг розділу ОВНС. Якщо об’єкт підлягає оцінці впливу на довкілля, розділ виконують з урахуванням її результатів, а самі результати додають до проєкту (Порядок № 45, п. 21).

4. Архітектура й функціональна програма

ПунктЩо вписати
12. Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики об’єкта, у тому числі функціональні групи приміщень, назви та площі приміщеньГоловний пункт для девелопера: функціональна програма. Групи приміщень із площами й кількістю; для житла квартирографія (типи, площі, частки), для готелю номерний фонд, для офісу кількість робочих місць. Поверховість у межах МУО.
14. Клас наслідків (відповідальності) та розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішеньКлас наслідків СС1, СС2 чи СС3 для кожної будівлі за ДСТУ 8855 і розрахунковий строк експлуатації. Від класу залежать експертиза й склад проєкту.
16. Потужність або характеристика об’єкта будівництва, виробнича програмаКлючові показники: загальна площа, кількість квартир, номерів, місць чи відвідувачів, машиномісць; для виробництва потужність і виробнича програма.
17. Вимоги до благоустрою майданчикаДвори, дитячі й спортивні майданчики, озеленення, покриття, освітлення, огорожі, місця для відходів. Можна додати референси.
26. Призначення нежитлових поверхівЩо на першому й підземних поверхах: комерційні приміщення з окремими входами, паркінг, комори, технічні приміщення.
27. Перелік будівель та споруд, що проєктуються у складі комплексу (будови)Усі будівлі й споруди комплексу: секції, паркінг, трансформаторна підстанція, котельня, насосні, з прив’язкою до черг.

5. Інженерія й ресурси

ПунктЩо вписати
20. Вимоги з енергозбереження та енергоефективностіЦільовий клас енергоефективності, джерело тепла (ІТП, котельня, тепловий насос), рекуперація, сонячні панелі, облік ресурсів.
21. Дані про технології і (або) науково-дослідні роботи, які пропонує застосувати замовникКонструктивна система й матеріали, якщо в замовника є вимоги: монолітний каркас, дерев’яні конструкції, модульні рішення, певні системи фасадів чи обладнання.
30. Вимоги щодо забезпечення збалансованого використання природних ресурсів згідно з ДСТУ 9171Вода, енергія, матеріали й відходи: збирання дощової води, сортування відходів, матеріали повторного використання.

6. Безпека й доступність

ПунктЩо вписати
22. Вимоги до режиму безпеки та охорони праціКонтроль доступу, відеоспостереження, охорона, розділення потоків персоналу й відвідувачів; для виробництва умови праці.
23. Вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захистуОкремим пунктом (Порядок № 45, п. 4.2). Чи потрібна захисна споруда (сховище, протирадіаційне укриття) або споруда подвійного призначення: для нового багатоквартирного будинку, гуртожитку чи готелю класу СС2 або СС3, де постійно перебуватимуть понад 50 людей або періодично понад 100, вона обов’язкова (ч. 10 ст. 31 Закону). Скільки площі вона забирає, розбираємо в статті про укриття в новобудовах.
24. Вимоги з пожежної безпеки об’єктаВимоги понад нормативні, якщо їх висуває орендар, оператор чи страховик: спринклери, системи оповіщення, димовидалення.
25. Вимоги до розроблення спеціальних заходівЗаходи, яких вимагає специфіка об’єкта: шумо- й віброзахист, екранування, особливі режими. Якщо не потрібні, напишіть «не передбачаються».
29. Вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40Окремим пунктом (Порядок № 45, п. 4.2): безбар’єрні входи й шляхи руху, ліфти, санвузли, кількість квартир чи номерів для людей з інвалідністю.

Порядок № 45 вимагає подавати пункти 23 і 29 завдання окремо (п. 4.2). Якщо будуть підготовчі роботи, у завданні зазначають і розроблення проєкту підготовчих робіт (ДБН А.2.2-3:2014, п. 4.7). Як закласти доступність у проєкт від першого ескізу, ми розбирали в статті про безбар’єрність за ДБН В.2.2-40.

Як записати пункти: розмито і конкретно

Зразки, які видає пошук, здебільшого складені для капітальних ремонтів і бюджетних об’єктів, тому розмиті формулювання там нікому не шкодять. Для житлового комплексу, готелю чи офісу кожне таке формулювання обертається зайвими колами переробок. П’ять місць, де різниця найбільша (приклади умовні):

Пункт 12, функціональна програма.
Розмито: «Житловий будинок, площі визначити проєктом».
Конкретно: «Житловий будинок на 8 поверхів у межах граничної висоти 27 м із МУО, 105 квартир: однокімнатні 38–42 м² (40 %), двокімнатні 55–62 м² (40 %), трикімнатні 78–85 м² (20 %); перший поверх нежитловий, комерційні приміщення з окремими входами».

Пункт 9, стадійність.
Розмито: «Стадійність згідно з нормами».
Конкретно: «Три стадії: ескізний проєкт, „Проєкт“, робоча документація. Затверджувальна стадія: „Проєкт“; ескізний проєкт замовник схвалює до початку стадії „Проєкт“».

Пункт 13, черговість.
Розмито: «Черговість за потреби».
Конкретно: «Дві черги: перша з секціями 1–2, паркінгом і трансформаторною підстанцією, друга з секціями 3–4. Кожна черга функціонує автономно; черги показано в ескізному проєкті, а стадію „Проєкт“ розробляють і затверджують на кожну чергу окремо».

Вартість. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» прямо відносить її до завдання (ч. 10 ст. 29).
Розмито: «Вартість визначити кошторисом».
Конкретно: «Граничний бюджет будівництва: … грн з ПДВ. Якщо кошторис його перевищить, пріоритет: зберегти кількість квартир і висоту стель, а спростити оздоблення місць загального користування».

Пункт 31, електронна версія.
Розмито: пункт пропущено.
Конкретно: «PDF із кваліфікованим електронним підписом для ЄДЕССБ, креслення в DWG, інформаційна модель у форматі IFC на стадії „Проєкт“ і в робочій документації».

Крива Маклімі: можливість вплинути на проєкт найбільша на етапі завдання й падає до будівництва, а вартість змін зростає від завдання до будівництва

Типові помилки й чому зміни дорожчають

На етапі завдання змінити рішення коштує кількох рядків тексту. На стадії робочої документації та сама зміна означає перекреслені розділи, на будмайданчику демонтаж. Цю залежність архітектори знають як криву Патріка Маклімі: можливість вплинути на проєкт падає, а ціна змін росте. Тому найдешевше виправляти помилки ще в завданні. Найчастіші з них:

  1. «Площі визначити проєктом». Без функціональної програми концепцію переробляють, доки замовник не побачить те, що мав на увазі.
  2. Програма проти МУО. Завдання на 12 поверхів за граничної висоти 27 м не зробить їх можливими: проєкт однаково впреться в МУО. Як висота з МУО перетворюється на поверхи, ми пояснювали в статті про МУО.
  3. Немає вишукувань. Підземний паркінг, записаний у завдання без геології, може виявитися значно дорожчим або неможливим.
  4. Не передбачили черговість. Окремо затвердити проєкт на чергу можна, лише якщо це передбачено завданням і відображено в схваленій попередній стадії: ескізному проєкті, ТЕО чи ТЕР (Порядок № 45, п. 9). За двостадійного проєктування «Проєкт» і робоча документація такої стадії немає, тож дописати черги в готовий проєкт означає коригування.
  5. Назва «пливе». Назва об’єкта в проєкті має відповідати завданню й не змінюватися на жодній стадії (п. 8), інакше розбіжності доведеться виправляти в кожному документі.
  6. Доступність і цивільний захист одним рядком. Порядок вимагає записувати їх у завданні окремими пунктами (п. 4.2).
  7. Чужий зразок. Бланк для капітального ремонту пандуса не підходить житловому комплексу: склад завдання залежить від об’єкта (примітка 2 до додатка Б).

Коригування: як змінити затверджене

Зміни до затвердженого проєкту вносять на підставі завдання на коригування. Порядок № 45 прямо називає його завданням на проєктування, тож складають і затверджують його так само. З 28 серпня 2026 року підстави такі (п. 15.5): нові будівельні норми чи зміни до них (якщо право на будівельні роботи вже отримано, коригувати через це чи ні, вирішує замовник); непередбачені обставини, через які змінюються основні рішення, обсяги робіт і техніко-економічні показники; для бюджетних об’єктів також застарілий кошторис і вичерпаний ліміт коштів; в інших випадках рішення замовника. Проєкт має відповідати нормам, чинним на дату експертного звіту. Що ще варто знати девелоперу:

  • зміна замовника під час будівництва сама по собі не є підставою для коригування;
  • змінені рішення в проєкті, що проходив обов’язкову експертизу, теж проходять експертизу (Порядок затвердження проєктів будівництва, п. 11), а якщо після коригування клас наслідків зріс (з СС1 до СС2 чи СС3 або з СС2 до СС3), експертиза обов’язкова (Порядок № 45, п. 15.5);
  • якщо на майбутні квартири чи приміщення зареєстровано спеціальне майнове право покупців або обтяження на користь тих, хто сплатив частину ціни, низка змін потребує їхньої згоди (ч. 12 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»): усіх таких покупців, коли змінюється призначення об’єкта, знижуються показники чи клас енергоефективності або технічні й допоміжні приміщення зменшуються понад 5 % заради нових приміщень; тих, чиї приміщення на поверсі, суміжному з тим, що додають чи прибирають, або на поверсі, що зникає, коли змінюється кількість поверхів; конкретного покупця, коли змінюється призначення чи площа (на 10 % і більше) його приміщення або його виключають із проєкту. Якщо покупець не відповів за 30 днів, згода вважається наданою, крім зміни призначення його приміщення й виключення з проєкту;
  • якщо коригує інша проєктна організація, скоригований проєкт погоджують із проєктувальником, який його розробив, крім випадку, коли майнові авторські права передано іншій особі (п. 15.4).

Шаблон завдання на проєктування (DOCX)

Затвердженого бланка немає: додаток Б дає перелік пунктів, а форму документа норми не затверджують. Тому ми зібрали робочий шаблон, з яким зручно узгоджувати зміст до підписання:

  • 32 пункти додатка Б у шести блоках, із порадою архітектора до кожного;
  • шапка «Погоджено» і «Затверджено» під електронні підписи;
  • підпункти пункту 15 окремими рядками, щоб відмітити потрібне;
  • чекліст інших вихідних даних за додатком А.
Шаблон завдання на проєктування DOCX: шапка «Погоджено» і «Затверджено» під електронні підписи, таблиця з 32 пунктів ДБН А.2.2-3 із порадами архітектора

Завантажити шаблон завдання на проєктування (DOCX, 20 КБ)

Англійська версія для іноземного інвестора: Design brief template (DOCX, 18 КБ). Офіційне завдання в ЄДЕССБ складають українською; перед погодженням видаліть колонку з порадами.

Часті запитання

Чи потрібне завдання для капітального ремонту?

Так, і саме воно визначає, чи можна обійтися спрощеним проєктом. Для капітального ремонту об’єкта класу СС1, якщо він лише покращує експлуатаційні показники, допускається одна стадія: робочий проєкт у складі дефектного акта, пояснювальної записки й кошторису, якщо це передбачено завданням (Порядок № 45, п. 11.2). Обсяги робіт із забезпечення доступності для маломобільних груп населення в дефектному акті виділяють окремим розділом. Під час воєнного стану так само, незалежно від класу наслідків, можна проєктувати капітальний ремонт пошкоджених війною об’єктів на підставі звіту обстеження; це рішення теж фіксують у завданні (Порядок затвердження проєктів будівництва, п. 3).

Скільки стадій проєктування й хто їх обирає?

Проєктують в одну, дві або три стадії. Одна стадія: робочий проєкт. Дві стадії: для об’єктів класу СС1 (і комплексів лише з таких об’єктів) ескізний проєкт і робочий проєкт, для СС2 і СС3 (і комплексів, де є хоча б один такий об’єкт) «Проєкт» і робоча документація. Три стадії: ескізний проєкт, «Проєкт» і робоча документація. Для виробничих і лінійних об’єктів замість ескізного проєкту розробляють техніко-економічний розрахунок (ТЕР, за двох стадій) або техніко-економічне обґрунтування (ТЕО, за трьох). Обирають замовник і генпроєктувальник разом і записують у пункт 9 завдання.

Хто затверджує проєктну документацію?

Теж замовник (ч. 1 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). За дво- й тристадійного проєктування затверджують стадію «Проєкт» або робочий проєкт, а ескізний проєкт лише схвалюють (Порядок затвердження проєктів будівництва, п. 3). Проєкти об’єктів класу СС2 і СС3 перед затвердженням проходять обов’язкову експертизу, а для бюджетних об’єктів орган, що затверджує проєкт, залежить від вартості будівництва. Докладніше на сторінці стадії «Проєкт».

Чим завдання відрізняється від договору на проєктування?

Договір описує роботу проєктувальника: обсяг, строки, ціну й перелік вихідних даних, які надає замовник. Завдання описує сам об’єкт: що саме проєктують і з якими вимогами. Тому зміна завдання зазвичай тягне за собою й зміну договору.

З чого почати

Якщо ділянка вже є, почніть із МУО: вони задають рамку для всього завдання. Далі сформулюйте програму й бюджет і приходьте з ними до архітектора. На етапі концепції ми перевіряємо, чи вміщується програма в МУО, і допомагаємо записати завдання так, щоб воно працювало на всіх стадіях: ескізний проєкт, «Проєкт» і робоча документація. Як генпроєктувальник ми погоджуємо завдання своїм підписом. Для великої території почніть із майстер-планування.

Джерела

  1. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, статті 29, 31; редакція від 22.10.2026
  2. Закон України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV, статті 1, 27; редакція від 15.11.2024
  3. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об’єктів (наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45); редакція від 28.08.2026 зі змінами за наказом Мінрозвитку від 13.07.2026 № 1345
  4. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зі Змінами № 1 і № 2, пункти 4.1б, 4.6, 4.7, додатки А і Б
  5. Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681)
  6. Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560), пункти 3, 11