Ландшафтна архітектура
Благоустрій території — це окремий проєктний розділ, а не озеленення, яке додають після здачі будинку. Він визначає, як влаштовані проїзди й пішохідні звʼязки, де стоять майданчики, які покриття лягають під ноги, як відводиться вода і що саме росте на ділянці. Вимоги до цього розділу встановлює ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» — з урахуванням Змін № 1, № 2 і № 3, остання з яких чинна з 1 вересня 2022 року.
АІММ веде ландшафтну частину в одному пакеті з архітектурою: двори житлових комплексів, площі й пішохідні звʼязки, набережні та рекреаційні території, озеленення й компенсаційні посадки. Коли благоустрій проєктує та сама команда, що й будівлю, посадка обʼємів, рівні стилобату, вʼїзди й точки водовідведення узгоджуються одразу, а не переробляються на стадії робочої документації.
Що входить у проєкт благоустрою території
Норма задає обовʼязковий мінімум. Для прибудинкової території колективного користування перелік елементів благоустрою закритий і містить:
- тверді види покриття проїзду;
- різні види покриття майданчиків;
- елементи сполучення поверхонь;
- обладнання майданчиків;
- озеленення;
- освітлювальне обладнання;
- урни;
- обладнання для паркування велосипедів.

Наш комплект зазвичай ширший за цей мінімум: генплан благоустрою, вертикальне планування з рішеннями водовідведення, розбивний план, дендроплан і посадкова відомість, план покриттів, специфікація малих архітектурних форм і обладнання майданчиків, схема зовнішнього освітлення. Склад узгоджуємо на початку — він залежить від того, чи веде бюро повний проєкт, чи тільки ландшафтну частину.
Двори житлових комплексів: що вимагає норма
Для багатоквартирної багатоповерхової забудови склад двору визначений прямо: транспортний проїзд, пішохідні комунікації основні та другорядні, велодоріжки, майданчики (дитячі, спортивні, відпочинку, для контейнерів, гостьові автостоянки, для вигулу собак) і озеленення території. Поруч із будинком проїзну та пішохідну частини треба обовʼязково розмежувати, а в усіх місцях перетину пішохідних шляхів із проїздами — влаштувати плавні переходи для маломобільних груп населення.

Дві вимоги регулярно спливають уже на погодженні, бо про них згадують пізно:
- Прибирання. Трасування внутрішньоквартальних проїздів має забезпечувати механізоване прибирання сміття й снігу без «мертвих зон», недоступних для спецтехніки. Із зовнішнього боку проїздів залишають технічну смугу для складування снігу, а майданчики розворотів не можна використовувати для стоянки та зберігання машин.
- Магістральні вулиці. На прибудинковій території, розташованій уздовж магістральних вулиць, розміщувати дитячі, спортивні та контейнерні майданчики заборонено. Це питання посадки будинку, а не розстановки обладнання, тому вирішувати його треба на стадії концепції.
Майданчики, зокрема на покрівлі стилобату
Найчастіше запитання про стилобат: чи можна вивести дитячий майданчик на покрівлю паркінгу. Донедавна норма це забороняла, і в мережі досі ходить саме та редакція. Чинна редакція п. 6.8.1, викладена Зміною № 1, таке розміщення дозволяє — за умов:
- забезпечено безпечну експлуатацію майданчика, відвід дощових і талих вод, а за потреби — шумозахист нижчерозташованих приміщень;
- висота розміщення — не більше ніж 15,0 м і не більше трьох поверхів від рівня підлоги першого поверху споруди або землі;
- майданчик обладнано парапетом і захисною огорожею висотою 2,0 м;
- забезпечено безбарʼєрний доступ ліфтом, сходами та/або пандусом;
- на майданчику заборонено розміщувати вентиляційні канали, антени та споруди мобільного й стільникового звʼязку, а до випускного пристрою витяжної вентиляції по горизонталі — не менше ніж 10,0 м.

Решта вимог до майданчиків так само конкретна, і саме вони найчастіше змушують переробляти планування:
- місце дитячого майданчика обирають із розрахунку інсоляції протягом 3 годин світлового дня;
- дерева висаджують не ближче ніж 3 м зі східного й північного боку та не ближче ніж 1 м із південного й західного — від краю майданчика до осі дерева;
- на дитячих майданчиках заборонено дерева з колючками й рослини з отруйними плодами;
- ігрові майданчики обладнують ударопоглинальним покриттям, а освітлювальне обладнання не можна ставити нижче ніж 2,5 м;
- спортивні майданчики огороджують сітчастою огорожею заввишки від 2,5 м до 3 м; дерева, що швидко зростають, саджають не ближче ніж 2 м від краю;
- відстань від фізкультурних і спортивних майданчиків до вікон найближчих житлових будинків — від 10 м до 40 м і більше, залежно від рівня шуму.
Озеленення: три форми і нормовані відстані
Норма розрізняє три прийоми озеленення: стаціонарний — посадка в ґрунт, мобільний — у пересувні ємності, контейнери й вазони, компактний — вертикальне й багаторівневе озеленення. На територіях із великою площею замощених поверхонь, щільною забудовою й насиченими підземними комунікаціями застосовують саме мобільні та компактні прийоми — там, де ґрунту під повноцінну посадку просто немає.

Далі починається арифметика, через яку дендроплан не можна намалювати «на око»:
- зелені насадження не повинні виступати на пішохідні доріжки, а гілки над доріжкою мають бути не нижче ніж 2,1 м;
- у зонах дії теплотрас ґрунт прогрівається в обидва боки від осі: інтенсивно — до 2 м, середньо — від 2 м до 6 м, слабко — від 6 м до 10 м. Біля теплотрас не можна саджати липу, клен, бузок і жимолость ближче ніж 2 м, а глід, кизильник, дерен, модрину й березу — ближче ніж 3–4 м;
- обʼєкти роздрібної торгівлі, харчування, зупинкові павільйони та елементи інженерного обладнання дозволено розміщувати не ближче ніж 3 м від стовбура дерева, і дерево має бути з компактною кроною;
- в умовах ущільненої забудови норма прямо допускає вертикальне озеленення та влаштування садів на покриттях будівель.
Компенсаційне озеленення
Це той розділ, який найчастіше не закладають ані в строки, ані в бюджет. Знесення та пересадження дерев, чагарників, газонів і квітників виконують лише за наявності спеціального дозволу (ордера) та акта обстеження зелених насаджень. Усе, що знесено під час реконструкції чи нового будівництва, підлягає компенсації.
Норма ставить три умови, які варто знати до початку робіт: проєкт компенсаційного озеленення входить як самостійний розділ проєкту реконструкції або будівництва; роботи виконують у найближчий придатний для висаджування сезон, за можливості на тій самій ділянці; кількість рослин і займану ними площу зменшувати не можна. Обсяг і місце визначають окремо в кожному випадку — тому перелік насаджень на ділянці ми знімаємо на самому початку, разом із топографією.
Міські та громадські простори
Другий масштаб роботи — території загального користування: парки й сади, сквери, майдани, бульвари, набережні, пляжі та рекреаційні зони. Тут норма працює не переліками обладнання, а балансом території й габаритами, які визначають характер простору.

- Сквер. Головні доріжки для масового руху — від 3 м до 8 м, другорядні для індивідуальних прогулянок — від 2 м до 3 м. Насадження займають 60–75 % території скверу на вулицях і майданах і 70–80 % — у житлових районах.
- Бульвар. Мінімальне співвідношення ширини й довжини — не менше ніж 1:3. Ширина бульвару з однією поздовжньою алеєю між проїжджою частиною і забудовою — не менше ніж 10 м; ширший за 30 м проєктують уже ландшафтними групами дерев, кущів і квітів. Бокові доріжки, як правило, не ширші за 4 м, а не менше половини лав мають бути з можливістю спертися спиною.
- Парк. На території парків заборонено будівництво готелів та офісів — обмеження, яке варто перевіряти до того, як зʼявиться інвестиційна ідея.
Коли підключати ландшафтного архітектора
Найдешевше — на стадії архітектурної концепції, разом із посадкою обʼємів. Саме тоді ще можна відсунути будинок від магістральної вулиці, щоб двір узагалі мав право на майданчики; закласти висоту стилобату під допустимі 15 м; розвести проїзд і пішохідний хід; передбачити місце під снігову смугу та розворот для спецтехніки; порахувати компенсаційне озеленення до того, як воно стане несподіванкою.
Коли ландшафт підключають на стадії робочої документації, більшість цих рішень уже зафіксована — і благоустрій зводиться до розстановки лав на тому, що лишилось.
Вартість проєкту благоустрою території
Єдиної ціни немає — вартість рахується під конкретну ділянку. На неї впливають:
- площа території та тип обʼєкта: двір житлового комплексу, громадський простір, територія підприємства;
- рельєф і обсяг вертикального планування, потреба в підпірних стінах і сходах;
- наявні насадження та обсяг компенсаційного озеленення;
- частка покриттів на штучній основі — покрівля стилобату, паркінг, тераси;
- кількість і тип майданчиків, склад малих архітектурних форм;
- стан вихідних даних: свіжа топографічна зйомка, мережі, чинна містобудівна документація;
- склад стадій — концепція, проєктна документація, робоча документація, авторський нагляд.
Щоб порахувати, нам потрібні межі ділянки, топографічна зйомка з нанесеними мережами й наявними насадженнями та розуміння стадій, які веде бюро. За ними готуємо пропозицію з переліком робіт і строками.
Суміжні напрями
Ландшафт рідко буває окремою задачею. На рівні території його випереджає урбаністичне планування — детальні плани й містобудівна документація, а спільні питання планування й відкритих просторів закриває містопланування та ландшафт. На рівні обʼєкта ландшафтна частина йде разом з архітектурною концепцією і далі з ескізним проєктом. Реалізовані території зібрано в розділі проєкти, повний перелік стадій — у розділі послуги.
Часті запитання
Ландшафтний дизайн — це переважно приватна ділянка й естетика саду. Благоустрій території — проєктний розділ із нормованим складом: покриття, проїзди й пішохідні звʼязки, майданчики, освітлення, водовідведення, озеленення. Його вимоги встановлює ДБН Б.2.2-5:2011, і саме цей розділ проходить погодження разом з рештою проєкту.
Обовʼязковий мінімум за нормою для прибудинкової території: тверді покриття проїзду, покриття майданчиків, елементи сполучення поверхонь, обладнання майданчиків, озеленення, освітлювальне обладнання, урни й обладнання для паркування велосипедів. У практичний комплект зазвичай додаються генплан благоустрою, вертикальне планування з водовідведенням, розбивний план, дендроплан із посадковою відомістю, план покриттів, специфікація малих форм і схема освітлення.
Так. Чинна редакція п. 6.8.1 ДБН Б.2.2-5:2011, викладена Зміною № 1, дозволяє розміщення дитячих майданчиків на покрівлях напівпідземних і наземних споруд за умов: безпечна експлуатація, відвід дощових і талих вод, за потреби шумозахист нижчерозташованих приміщень, висота не більше ніж 15,0 м і не більше трьох поверхів, парапет і захисна огорожа 2,0 м, безбарʼєрний доступ ліфтом, сходами та/або пандусом. Стара редакція норми таке розміщення забороняла — тому в мережі досі трапляється протилежна відповідь.
Норма прямо забороняє розміщувати дитячі, спортивні та контейнерні майданчики на прибудинковій території, розташованій уздовж магістральних вулиць. Це обмеження стосується посадки будинку на ділянці, а не розстановки обладнання, тому враховувати його треба на стадії концепції — переграти на робочій документації вже не вийде.
Зелені насадження, знесені під час реконструкції або нового будівництва, підлягають компенсації. Саме знесення чи пересадження виконують лише за спеціальним дозволом (ордером) та актом обстеження насаджень. Проєкт компенсаційного озеленення входить окремим розділом до проєкту, роботи виконують у найближчий придатний сезон, за можливості на тій самій ділянці, а кількість рослин і займану ними площу зменшувати не можна.
Разом з архітектурною концепцією. На цій стадії ще можна змінити посадку будинку, висоту стилобату, схему проїздів і місця майданчиків — тобто саме те, що потім визначає, чи вкладається двір у норму. Підключення на стадії робочої документації зводить благоустрій до розстановки обладнання на тому, що вже зафіксовано.
Вартість рахується під конкретну ділянку. Впливають площа й тип обʼєкта, рельєф і обсяг вертикального планування, наявні насадження та обсяг компенсаційного озеленення, частка покриттів на штучній основі, кількість майданчиків і склад малих форм, стан вихідних даних і перелік стадій. Щоб порахувати, потрібні межі ділянки та топографічна зйомка з мережами й наявними насадженнями.
заявку