Ескізний проєкт

Що входить до складу ескізного проєкту

Склад ЕП не довільний: його описує ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» — додаток Г. Він має довідковий характер, тож перелік уточнюється завданням на проєктування, але саме від нього відштовхується будь-яке бюро.

Пояснювальна частина:

• вихідні дані для проєктування та коротка характеристика обʼєкта;
• дані інженерних вишукувань;
• відомості про черговість будівництва та пускові комплекси;
• вимоги до містобудівних рішень;
• доступність обʼєкта для маломобільних груп населення;
• основні техніко-економічні показники;
• кошторисна документація;
• розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності.

Основні креслення:

• ситуаційний план у масштабі 1:2 000 або 1:5 000;
• схема генерального плану у масштабі 1:500 або 1:1 000;
• схема транспортно-пішохідних звʼязків;
• плани поверхів, фасади та розрізи;
• за завданням замовника — принципові схеми інженерного обладнання, технологічні компонування й конструктивні рішення.

Ескізний проєкт серед стадій проєктування

Норма виділяє шість стадій: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проєкт (ЕП), проєкт (П), робочий проєкт (РП) і робоча документація (Р). Кожному обʼєкту потрібні не всі — набір стадій визначають призначення обʼєкта, його клас наслідків і категорія складності.

ЕП стоїть на початку ланцюга. За нормою він розробляється на підставі вихідних даних для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень — і для підтвердження того, що обʼєкт узагалі можливо створити в заданих умовах і в заданій кошторисній вартості. Схвалений замовником ЕП стає попередньою стадією для «Проєкту» або робочого проєкту.

Чим ескізний проєкт відрізняється від робочого

Це різні стадії з різними завданнями, а не два рівні деталізації одного документа. Ескізний проєкт відповідає на питання «чи це здійсненно і яким буде обʼєкт»: він фіксує габарити, висотні показники, планувальну структуру й характер фасадів. Робочий проєкт відповідає на питання «як це побудувати»: за нормою його розробляють для технічно нескладних обʼєктів та обʼєктів із застосуванням проєктів повторного використання, і він містить рішення, за якими виконуються будівельні роботи.

Практична різниця — у ціні помилки. На стадії ЕП варіант можна переробити за дні, і це коштує робочого часу команди. Та сама зміна всередині робочої документації тягне за собою перерахунок конструкцій, інженерії та кошторису.

Навіщо потрібен ескізний проєкт

ЕП — перший документ, з яким уже можна ухвалювати рішення й розмовляти з іншими сторонами:

• оцінити кошторисну вартість і строки до початку дорогих стадій;
• перевірити, що задумане вміщується на ділянці з дотриманням норм і обмежень;
• узгодити рішення із замовником, інвестором або партнерами, спираючись на креслення, а не на опис словами;
• отримати матеріал для погоджень з органами містобудування та архітектури;
• передати наступній стадії перевірену основу замість сирого задуму.

Як ми розробляємо ескізний проєкт

Порядок роботи вибудуваний так, щоб кожне рішення спиралося на перевірені дані, а не на припущення.

1. Вихідні дані. Збираємо містобудівні умови й обмеження, технічні умови, завдання на проєктування, матеріали інженерних вишукувань.
2. Перевірка задуму. Накладаємо концепцію на реальні обмеження ділянки: відступи, висотність, інсоляція, пожежні проїзди, транспортні звʼязки.
3. Обʼємно-просторова структура. Фіксуємо посадку обʼєкта, поверховість, планувальну структуру й функціональне зонування.
4. Фасади та конструктив. Опрацьовуємо фасадні рішення з матеріалами й колористикою, задаємо принципові конструктивні рішення.
5. Показники й передача. Зводимо техніко-економічні показники, узгоджуємо комплект із замовником і передаємо його на наступну стадію.

Вартість ескізного проєкту

Скільки коштує ескізний проєкт, залежить від обсягу роботи, і він щоразу різний — назвати єдину цифру без вихідних даних неможливо. На вартість впливають:

• площа й поверховість обʼєкта, його призначення та клас наслідків;
• складність ділянки: рельєф, наявна забудова, містобудівні обмеження;
• кількість функцій в обʼєкті — багатофункціональний комплекс складніший за одну функцію тієї ж площі;
• глибина опрацювання фасадів і конструктиву, потреба у схемах інженерного забезпечення;
• строк: стислі терміни означають паралельну роботу більшої команди.

Щоб порахувати вартість, нам потрібні містобудівні умови й обмеження, дані по ділянці та завдання на проєктування. За ними ми готуємо пропозицію з переліком робіт і строком на стадію.

Сусідні стадії

Ескізному проєкту передує архітектурна концепція, яка формує ідею та функціональну модель обʼєкта. Після схвалення ЕП робота переходить у стадію «Проєкт», а далі — у робочу документацію. Повний цикл, від концепції до авторського нагляду, бюро веде однією командою — перелік стадій зібрано в розділі послуги.