Завдання на проєктування: зразок, що вписати й хто затверджує

У статті: Що це · Хто затверджує · ЄДЕССБ · Що змінилося · На старті · 32 пункти · Приклади · Помилки · Коригування · Шаблон DOCX · Запитання

Коротко. Завдання складає й затверджує замовник, погоджує генпроєктувальник. З 28 серпня 2026 року завдання створюють як електронний документ: замовник затверджує його кваліфікованим електронним підписом, генпроєктувальник погоджує електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті. Примірник, як і раніше, генпроєктувальник завантажує до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Що вписати, підказує додаток Б ДБН А.2.2-3:2014: після Зміни № 2 це 32 пункти. Затвердженого бланка немає, тож нижче наш шаблон DOCX із порадою до кожного пункту.

Що таке завдання на проєктування

Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» відносить завдання на проєктування до трьох основних складових вихідних даних, поряд із містобудівними умовами та обмеженнями (МУО) і технічними умовами (ст. 29). Рекомендований перелік пунктів дає додаток Б ДБН А.2.2-3:2014, а порядок погодження й затвердження визначає Порядок розроблення проєктної документації (наказ Мінрегіону № 45).

Як видно на схемі вгорі, три документи відповідають на різні запитання. МУО кажуть, у яких межах можна будувати на ділянці: висота, відсоток забудови, відступи, зони обмежень (докладно в статті про МУО). Технічні умови кажуть, до яких мереж і з якою потужністю підключитися. Завдання на проєктування каже, що саме будуємо: функції, площі, поверхи, бюджет. Суперечити першим двом воно не може: за законом завдання складається відповідно до МУО й технічних умов (Закон «Про архітектурну діяльність», ст. 1), а вимоги, що суперечать законодавству, затвердженій містобудівній документації й нормам, замовнику вписувати заборонено (ст. 27).

«Технічне завдання» чи «завдання на проєктування»? Це той самий документ: у побуті кажуть «технічне завдання» або «ТЗ на проєктування», але в законі й нормах він називається завданням на проєктування. Технічним завданням норми називають інше, наприклад окреме завдання на обладнання індивідуального виготовлення (Порядок № 45, п. 15.3).

Завдання стає мірилом для проєкту: погодження проєкту закон визначає як установлення відповідності проєктних рішень вихідним даним (Закон «Про архітектурну діяльність», ст. 1). Тому все принципове для замовника варто записати в завдання: саме з ним звіряють проєкт.

Хто складає, погоджує й затверджує завдання

Ролі розписані в законі й Порядку № 45:

• складає замовник (ч. 9 ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). На практиці текст пишуть разом з архітектором: замовник знає, що хоче отримати, а архітектор знає, як записати це мовою норм;
• погоджує генеральний проєктувальник електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікований електронний підпис підходить);
• затверджує замовник кваліфікованим електронним підписом (Порядок № 45, п. 4.1);
• завантажує генпроєктувальник: примірник завдання він вносить до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ через свій електронний кабінет (Порядок № 45, п. 4.1; процедуру визначає Порядок ведення ЄДЕССБ).

Зміст визначає замовник, а з 28 серпня 2026 року Порядок № 45 прямо зобов’язує його забезпечувати достовірність документів, поданих для проєктування (п. 3). Частину рішень ухвалюють удвох: кількість стадій проєктування замовник і генпроєктувальник визначають разом, незалежно від класу наслідків об’єкта (п. 11.1).

Два особливі випадки. Якщо нове будівництво чи реконструкцію фінансують за державні капітальні вкладення або кредити, залучені державою чи під державні гарантії, завдання складають на підставі схваленого або відібраного інвестиційного проєкту (Порядок № 45, п. 4.1). Для реставрації пам’яток архітектури складають реставраційне завдання за ДБН А.2.2-14-2016 (Порядок № 45, п. 4.3).

Як оформити завдання в ЄДЕССБ

Завдання оформлюють як електронний документ, а його примірник генпроєктувальник завантажує через свій електронний кабінет до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ (Порядок № 45, п. 4.1). Перед стартом підготуйте реквізити МУО й технічних умов (або підставу, чому МУО не потрібні), кадастровий номер ділянки, код ЄДРПОУ генпроєктувальника, клас наслідків, стадійність, джерело фінансування й узгоджений з архітектором текст. Підписи накладають у такому порядку: спершу погоджує генпроєктувальник, потім затверджує замовник.

Що змінилося з 28 серпня 2026 року

28 серпня 2026 року набрали чинності зміни до Порядку № 45, внесені наказом Мінрозвитку від 13.07.2026 № 1345. Ми порівняли редакції пункт за пунктом; для завдання на проєктування й пов’язаних із ним правил змінилося ось що:

Що	До 28.08.2026	З 28.08.2026
Форма	могло створюватися як електронний документ	створюється як електронний документ
Затвердження	замовником за погодженням із генпроєктувальником	замовником кваліфікованим електронним підписом за погодженням із генпроєктувальником
Паперова форма	дозволена	лише для завдань, що містять державну таємницю, а на час воєнного стану й рік після нього також для завдань із грифом «Для службового користування» щодо об’єктів критичної інфраструктури й оборони
Обов’язок замовника	надати вихідні дані	також забезпечити достовірність документів, поданих для проєктування
Назва об’єкта	вид будівництва й місце розташування	для захисних споруд і споруд подвійного призначення також вид споруди, клас (група) і місткість (п. 8)
Коригування	проєкт за нормами, чинними на дату передання замовнику	проєкт за нормами, чинними на дату експертного звіту; перелік підстав для змін, згода покупців, експертиза (п. 15.5)

Практичний висновок: схема «підписали ручкою, відсканували, завантажили PDF», яку ще описують у довідниках, для звичайних об’єктів більше не підходить. Текст варто узгодити з архітектором заздалегідь, а підписувати вже готовий електронний документ.

Що архітектор просить на старті

Крім трьох основних документів, ДБН А.2.2-3:2014 перелічує інші вихідні дані від замовника (додаток А), а точний перелік фіксують у договорі на проєктування. Найчастіше архітектор просить:

• фрагмент чинної містобудівної документації території;
• топографо-геодезичну зйомку й інженерно-геологічні вишукування: для нового будівництва вони обов’язкові (ДБН А.2.2-3:2014, п. 4.1б), а в завданні їх описують у пункті 10;
• цифрову модель місцевості чи інформаційну модель будівельного активу, зокрема хмару точок сканування, якщо вони є (цей пункт додала Зміна № 2);
• для реконструкції й капітального ремонту: звіт про обстеження конструкцій, обмірні креслення, відомості про мережі;
• дані для організації будівництва й кошторисної документації;
• вихідні дані для розділу цивільного захисту, якщо він потрібен.

Ще три речі варто сформулювати до першої зустрічі з архітектором: функціональну програму (що й скільки має бути в будинку; вона ляже в пункт 12 завдання), граничний бюджет (вартість закон прямо відносить до завдання) і модель використання (продаж, оренда чи власна експлуатація). Моделі використання немає в жодному переліку, але від неї залежить майже все, від квартирографії до класу оздоблення. З таким набором архітектурна концепція стартує без зайвих кіл переробок.

Що вписати: 32 пункти в 6 блоках

Перелік пунктів дає додаток Б ДБН А.2.2-3:2014 «Завдання на проектування. Перелік основних даних та вимог». Він довідковий: склад завдання можна змінювати з огляду на особливості об’єкта (примітка 2). Зміна № 2, чинна з 1 липня 2022 року, переписала дев’ять пунктів і додала п’ять нових, тож тепер їх 32. Якщо у вашому зразку 27 пунктів, він складений до Зміни № 2. Ми згрупували пункти за змістом у шість блоків; номери як у ДБН, а поради ті самі, що в шаблоні DOCX.

1. Об’єкт і учасники

Пункт	Що вписати
1. Назва та місцезнаходження об’єкта	Назва, з якої видно вид будівництва й місце: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: …». Кадастровий номер ділянки. Назва однакова на всіх стадіях (Порядок № 45, п. 8); для захисних споруд і споруд подвійного призначення в ній також вид споруди, клас (група) і місткість.
2. Підстава для проєктування	Рішення замовника будувати (рішення власника, протокол, договір) і реквізити вихідних даних: номер і дата МУО та технічних умов. Якщо МУО не потрібні, підстава для цього.
3. Вид будівництва	Нове будівництво, реконструкція, реставрація чи капітальний ремонт. Вид має збігатися з назвою об’єкта.
4. Дані про інвестора	Найменування, код ЄДРПОУ, адреса. Якщо інвестор і замовник є однією особою, так і вкажіть.
5. Дані про замовника	Найменування, код ЄДРПОУ, адреса, хто підписує завдання кваліфікованим електронним підписом. Документ на право власності чи користування ділянкою (або договір суперфіцію).
6. Джерело фінансування	Власні кошти, кредит, бюджет або змішане фінансування. Для нового будівництва чи реконструкції за державні капітальні вкладення або кредити під державні гарантії завдання складають на підставі схваленого (відібраного) інвестиційного проєкту (Порядок № 45, п. 4.1).
8. Дані про генерального проєктувальника	Найменування, код ЄДРПОУ, головний архітектор і (або) головний інженер проєкту з номерами кваліфікаційних сертифікатів.

2. Організація проєктування

Пункт	Що вписати
7. Необхідність розрахунків ефективності інвестицій на основі варіантного проєктування	Чи порівнювати кілька варіантів за вартістю й ефективністю. Девелоперу корисно мати на етапі концепції два-три варіанти об’єму з підрахунком площі на продаж у кожному.
9. Стадійність проєктування з визначенням затверджувальної стадії	Одна, дві чи три стадії, наприклад ескізний проєкт → «Проєкт» → робоча документація (ЕП → П → Р), і яка з них затверджувальна. Вирішують замовник і генпроєктувальник разом (Порядок № 45, п. 11.1).
13. Черговість будівництва, необхідність виділення пускових комплексів	Скільки черг і що в кожній. Проєкт на окрему чергу можна затвердити, лише якщо це передбачено завданням і відображено в схваленій попередній стадії: ескізному проєкті, ТЕО чи ТЕР (Порядок № 45, п. 9).
15. Вказівки про необхідність окремих робіт (сім підпунктів)	Позначте лише потрібне: окремі технічні завдання й індивідуальні технічні вимоги; варіанти чи конкурс; попередні погодження; візуалізації, макет, інтер’єри, зокрема з 3D-моделі; науково-дослідні роботи й супровід з урахуванням BIM; технічний захист інформації; правила обміну даними й вимоги до інформаційних моделей. Тут же: чи потрібен проєкт підготовчих робіт (ДБН А.2.2-3, п. 4.7).
28. Необхідність виконання науково-технічного супроводу	Чи потрібен науково-технічний супровід (зокрема для складних конструкцій, висотних будівель, нових технологій) і хто його виконує.
31. Вимоги до електронної версії проєктної документації	Формати: PDF із кваліфікованим електронним підписом для ЄДЕССБ, креслення в DWG, інформаційна модель в IFC, якщо проєкт ведуть у BIM.
32. Вимоги щодо складання відомості з обсягами робіт (може визначатися із застосуванням міжнародних систем вимірювання)	Формат (XLSX), деталізація за розділами й чергами; для іноземного інвестора за потреби міжнародні правила обміру.

3. Ділянка та умови будівництва

Пункт	Що вписати
10. Дані про інженерні вишукування	Що вже є (топографо-геодезична зйомка М 1:500, інженерно-геологічні вишукування, обстеження будівель) і хто замовляє решту. Без геології не варто обіцяти підземні поверхи.
11. Дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, просадні ґрунти, підроблювані й підтоплювані території тощо)	Сейсмічність, просадні ґрунти, підтоплення, гірничі виробки, щільна забудова поруч, мережі через ділянку. Якщо нічого з цього немає, так і напишіть.
18. Вимоги до інженерного захисту територій і захисту будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів	Підтоплення, зсуви, схили, підпірні стіни, дренаж. Особливо для ділянок зі складним рельєфом і біля води.
19. Вимоги щодо розроблення розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» з урахуванням оцінки впливу на довкілля (за наявності)	Обсяг розділу ОВНС. Якщо об’єкт підлягає оцінці впливу на довкілля, розділ виконують з урахуванням її результатів, а самі результати додають до проєкту (Порядок № 45, п. 21).

4. Архітектура й функціональна програма

Пункт	Що вписати
12. Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики об’єкта, у тому числі функціональні групи приміщень, назви та площі приміщень	Головний пункт для девелопера: функціональна програма. Групи приміщень із площами й кількістю; для житла квартирографія (типи, площі, частки), для готелю номерний фонд, для офісу кількість робочих місць. Поверховість у межах МУО.
14. Клас наслідків (відповідальності) та розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень	Клас наслідків СС1, СС2 чи СС3 для кожної будівлі за ДСТУ 8855 і розрахунковий строк експлуатації. Від класу залежать експертиза й склад проєкту.
16. Потужність або характеристика об’єкта будівництва, виробнича програма	Ключові показники: загальна площа, кількість квартир, номерів, місць чи відвідувачів, машиномісць; для виробництва потужність і виробнича програма.
17. Вимоги до благоустрою майданчика	Двори, дитячі й спортивні майданчики, озеленення, покриття, освітлення, огорожі, місця для відходів. Можна додати референси.
26. Призначення нежитлових поверхів	Що на першому й підземних поверхах: комерційні приміщення з окремими входами, паркінг, комори, технічні приміщення.
27. Перелік будівель та споруд, що проєктуються у складі комплексу (будови)	Усі будівлі й споруди комплексу: секції, паркінг, трансформаторна підстанція, котельня, насосні, з прив’язкою до черг.

5. Інженерія й ресурси

Пункт	Що вписати
20. Вимоги з енергозбереження та енергоефективності	Цільовий клас енергоефективності, джерело тепла (ІТП, котельня, тепловий насос), рекуперація, сонячні панелі, облік ресурсів.
21. Дані про технології і (або) науково-дослідні роботи, які пропонує застосувати замовник	Конструктивна система й матеріали, якщо в замовника є вимоги: монолітний каркас, дерев’яні конструкції, модульні рішення, певні системи фасадів чи обладнання.
30. Вимоги щодо забезпечення збалансованого використання природних ресурсів згідно з ДСТУ 9171	Вода, енергія, матеріали й відходи: збирання дощової води, сортування відходів, матеріали повторного використання.

6. Безпека й доступність

Пункт	Що вписати
22. Вимоги до режиму безпеки та охорони праці	Контроль доступу, відеоспостереження, охорона, розділення потоків персоналу й відвідувачів; для виробництва умови праці.
23. Вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту	Окремим пунктом (Порядок № 45, п. 4.2). Чи потрібна захисна споруда (сховище, протирадіаційне укриття) або споруда подвійного призначення: для нового багатоквартирного будинку, гуртожитку чи готелю класу СС2 або СС3, де постійно перебуватимуть понад 50 людей або періодично понад 100, вона обов’язкова (ч. 10 ст. 31 Закону).
24. Вимоги з пожежної безпеки об’єкта	Вимоги понад нормативні, якщо їх висуває орендар, оператор чи страховик: спринклери, системи оповіщення, димовидалення.
25. Вимоги до розроблення спеціальних заходів	Заходи, яких вимагає специфіка об’єкта: шумо- й віброзахист, екранування, особливі режими. Якщо не потрібні, напишіть «не передбачаються».
29. Вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40	Окремим пунктом (Порядок № 45, п. 4.2): безбар’єрні входи й шляхи руху, ліфти, санвузли, кількість квартир чи номерів для людей з інвалідністю.

Порядок № 45 вимагає подавати пункти 23 і 29 завдання окремо (п. 4.2). Якщо будуть підготовчі роботи, у завданні зазначають і розроблення проєкту підготовчих робіт (ДБН А.2.2-3:2014, п. 4.7). Як закласти доступність у проєкт від першого ескізу, ми розбирали в статті про безбар’єрність за ДБН В.2.2-40.

Як записати пункти: розмито і конкретно

Зразки, які видає пошук, здебільшого складені для капітальних ремонтів і бюджетних об’єктів, тому розмиті формулювання там нікому не шкодять. Для житлового комплексу, готелю чи офісу кожне таке формулювання обертається зайвими колами переробок. П’ять місць, де різниця найбільша (приклади умовні):

Пункт 12, функціональна програма.
Розмито: «Житловий будинок, площі визначити проєктом».
Конкретно: «Житловий будинок на 8 поверхів у межах граничної висоти 27 м із МУО, 105 квартир: однокімнатні 38–42 м² (40 %), двокімнатні 55–62 м² (40 %), трикімнатні 78–85 м² (20 %); перший поверх нежитловий, комерційні приміщення з окремими входами».

Пункт 9, стадійність.
Розмито: «Стадійність згідно з нормами».
Конкретно: «Три стадії: ескізний проєкт, „Проєкт“, робоча документація. Затверджувальна стадія: „Проєкт“; ескізний проєкт замовник схвалює до початку стадії „Проєкт“».

Пункт 13, черговість.
Розмито: «Черговість за потреби».
Конкретно: «Дві черги: перша з секціями 1–2, паркінгом і трансформаторною підстанцією, друга з секціями 3–4. Кожна черга функціонує автономно; черги показано в ескізному проєкті, а стадію „Проєкт“ розробляють і затверджують на кожну чергу окремо».

Вартість. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» прямо відносить її до завдання (ч. 10 ст. 29).
Розмито: «Вартість визначити кошторисом».
Конкретно: «Граничний бюджет будівництва: … грн з ПДВ. Якщо кошторис його перевищить, пріоритет: зберегти кількість квартир і висоту стель, а спростити оздоблення місць загального користування».

Пункт 31, електронна версія.
Розмито: пункт пропущено.
Конкретно: «PDF із кваліфікованим електронним підписом для ЄДЕССБ, креслення в DWG, інформаційна модель у форматі IFC на стадії „Проєкт“ і в робочій документації».

Типові помилки й чому зміни дорожчають

На етапі завдання змінити рішення коштує кількох рядків тексту. На стадії робочої документації та сама зміна означає перекреслені розділи, на будмайданчику демонтаж. Цю залежність архітектори знають як криву Патріка Маклімі: можливість вплинути на проєкт падає, а ціна змін росте. Тому найдешевше виправляти помилки ще в завданні. Найчастіші з них:

1. «Площі визначити проєктом». Без функціональної програми концепцію переробляють, доки замовник не побачить те, що мав на увазі.
2. Програма проти МУО. Завдання на 12 поверхів за граничної висоти 27 м не зробить їх можливими: проєкт однаково впреться в МУО. Як висота з МУО перетворюється на поверхи, ми пояснювали в статті про МУО.
3. Немає вишукувань. Підземний паркінг, записаний у завдання без геології, може виявитися значно дорожчим або неможливим.
4. Не передбачили черговість. Окремо затвердити проєкт на чергу можна, лише якщо це передбачено завданням і відображено в схваленій попередній стадії: ескізному проєкті, ТЕО чи ТЕР (Порядок № 45, п. 9). За двостадійного проєктування «Проєкт» і робоча документація такої стадії немає, тож дописати черги в готовий проєкт означає коригування.
5. Назва «пливе». Назва об’єкта в проєкті має відповідати завданню й не змінюватися на жодній стадії (п. 8), інакше розбіжності доведеться виправляти в кожному документі.
6. Доступність і цивільний захист одним рядком. Порядок вимагає записувати їх у завданні окремими пунктами (п. 4.2).
7. Чужий зразок. Бланк для капітального ремонту пандуса не підходить житловому комплексу: склад завдання залежить від об’єкта (примітка 2 до додатка Б).

Коригування: як змінити затверджене

Зміни до затвердженого проєкту вносять на підставі завдання на коригування. Порядок № 45 прямо називає його завданням на проєктування, тож складають і затверджують його так само. З 28 серпня 2026 року підстави такі (п. 15.5): нові будівельні норми чи зміни до них (якщо право на будівельні роботи вже отримано, коригувати через це чи ні, вирішує замовник); непередбачені обставини, через які змінюються основні рішення, обсяги робіт і техніко-економічні показники; для бюджетних об’єктів також застарілий кошторис і вичерпаний ліміт коштів; в інших випадках рішення замовника. Проєкт має відповідати нормам, чинним на дату експертного звіту. Що ще варто знати девелоперу:

• зміна замовника під час будівництва сама по собі не є підставою для коригування;
• змінені рішення в проєкті, що проходив обов’язкову експертизу, теж проходять експертизу (Порядок затвердження проєктів будівництва, п. 11), а якщо після коригування клас наслідків зріс (з СС1 до СС2 чи СС3 або з СС2 до СС3), експертиза обов’язкова (Порядок № 45, п. 15.5);
• якщо на майбутні квартири чи приміщення зареєстровано спеціальне майнове право покупців або обтяження на користь тих, хто сплатив частину ціни, низка змін потребує їхньої згоди (ч. 12 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»): усіх таких покупців, коли змінюється призначення об’єкта, знижуються показники чи клас енергоефективності або технічні й допоміжні приміщення зменшуються понад 5 % заради нових приміщень; тих, чиї приміщення на поверсі, суміжному з тим, що додають чи прибирають, або на поверсі, що зникає, коли змінюється кількість поверхів; конкретного покупця, коли змінюється призначення чи площа (на 10 % і більше) його приміщення або його виключають із проєкту. Якщо покупець не відповів за 30 днів, згода вважається наданою, крім зміни призначення його приміщення й виключення з проєкту;
• якщо коригує інша проєктна організація, скоригований проєкт погоджують із проєктувальником, який його розробив, крім випадку, коли майнові авторські права передано іншій особі (п. 15.4).

Шаблон завдання на проєктування (DOCX)

Затвердженого бланка немає: додаток Б дає перелік пунктів, а форму документа норми не затверджують. Тому ми зібрали робочий шаблон, з яким зручно узгоджувати зміст до підписання:

• 32 пункти додатка Б у шести блоках, із порадою архітектора до кожного;
• шапка «Погоджено» і «Затверджено» під електронні підписи;
• підпункти пункту 15 окремими рядками, щоб відмітити потрібне;
• чекліст інших вихідних даних за додатком А.

Завантажити шаблон завдання на проєктування (DOCX, 20 КБ)

Англійська версія для іноземного інвестора: Design brief template (DOCX, 18 КБ). Офіційне завдання в ЄДЕССБ складають українською; перед погодженням видаліть колонку з порадами.

Часті запитання

Чи потрібне завдання для капітального ремонту?

Так, і саме воно визначає, чи можна обійтися спрощеним проєктом. Для капітального ремонту об’єкта класу СС1, якщо він лише покращує експлуатаційні показники, допускається одна стадія: робочий проєкт у складі дефектного акта, пояснювальної записки й кошторису, якщо це передбачено завданням (Порядок № 45, п. 11.2). Обсяги робіт із забезпечення доступності для маломобільних груп населення в дефектному акті виділяють окремим розділом. Під час воєнного стану так само, незалежно від класу наслідків, можна проєктувати капітальний ремонт пошкоджених війною об’єктів на підставі звіту обстеження; це рішення теж фіксують у завданні (Порядок затвердження проєктів будівництва, п. 3).

Скільки стадій проєктування й хто їх обирає?

Проєктують в одну, дві або три стадії. Одна стадія: робочий проєкт. Дві стадії: для об’єктів класу СС1 (і комплексів лише з таких об’єктів) ескізний проєкт і робочий проєкт, для СС2 і СС3 (і комплексів, де є хоча б один такий об’єкт) «Проєкт» і робоча документація. Три стадії: ескізний проєкт, «Проєкт» і робоча документація. Для виробничих і лінійних об’єктів замість ескізного проєкту розробляють техніко-економічний розрахунок (ТЕР, за двох стадій) або техніко-економічне обґрунтування (ТЕО, за трьох). Обирають замовник і генпроєктувальник разом і записують у пункт 9 завдання.

Хто затверджує проєктну документацію?

Теж замовник (ч. 1 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). За дво- й тристадійного проєктування затверджують стадію «Проєкт» або робочий проєкт, а ескізний проєкт лише схвалюють (Порядок затвердження проєктів будівництва, п. 3). Проєкти об’єктів класу СС2 і СС3 перед затвердженням проходять обов’язкову експертизу, а для бюджетних об’єктів орган, що затверджує проєкт, залежить від вартості будівництва. Докладніше на сторінці стадії «Проєкт».

Чим завдання відрізняється від договору на проєктування?

Договір описує роботу проєктувальника: обсяг, строки, ціну й перелік вихідних даних, які надає замовник. Завдання описує сам об’єкт: що саме проєктують і з якими вимогами. Тому зміна завдання зазвичай тягне за собою й зміну договору.

З чого почати

Якщо ділянка вже є, почніть із МУО: вони задають рамку для всього завдання. Далі сформулюйте програму й бюджет і приходьте з ними до архітектора. На етапі концепції ми перевіряємо, чи вміщується програма в МУО, і допомагаємо записати завдання так, щоб воно працювало на всіх стадіях: ескізний проєкт, «Проєкт» і робоча документація. Як генпроєктувальник ми погоджуємо завдання своїм підписом. Для великої території почніть із майстер-планування.

Джерела

1. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, статті 29, 31; редакція від 22.10.2026
2. Закон України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV, статті 1, 27; редакція від 15.11.2024
3. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об’єктів (наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45); редакція від 28.08.2026 зі змінами за наказом Мінрозвитку від 13.07.2026 № 1345
4. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зі Змінами № 1 і № 2, пункти 4.1б, 4.6, 4.7, додатки А і Б
5. Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681)
6. Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560), пункти 3, 11