Стадія «Проєкт»

Коли розробляють стадію «Проєкт»

Скільки стадій буде, вирішують замовник і генпроєктувальник незалежно від класу наслідків обʼєкта (пункт 11.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво обʼєктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45). Стадію П розробляють у двох випадках (ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зі Зміною № 2, пункти 4.6.2 і 4.6.3):

• двостадійне проєктування обʼєктів класу СС2 і СС3, а також комплексів, де є хоча б один такий обʼєкт: спершу «Проєкт» (П), потім робоча документація (Р);
• тристадійне проєктування: ескізний проєкт (ЕП), а для виробничих і лінійних обʼєктів замість нього — техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), потім П і Р.

Для обʼєктів класу СС1 у двостадійному проєктуванні окремої стадії П немає: після ЕП (для виробничих і лінійних обʼєктів — техніко-економічного розрахунку, ТЕР) розробляють робочий проєкт (РП), затверджувальна частина якого за складом відповідає стадії «Проєкт». В одну стадію РП можна проєктувати обʼєкт будь-якого класу (пункт 4.6.1 ДБН, пункт 11.1 Порядку), але норма рекомендує її для технічно нескладних обʼєктів (пункт 8.1 ДБН).

Стадію П розробляють на підставі вихідних даних — містобудівних умов і обмежень, технічних умов, завдання на проєктування — і результатів інженерних вишукувань, обовʼязкових для нового будівництва (пункти 4.1б і 4.3 ДБН). У тристадійному проєктуванні основою є ще й схвалений ескізний проєкт: рішення стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати рішенням, схваленим на попередніх стадіях (пункт 13.1 Порядку).

Що входить до складу стадії «Проєкт»

Орієнтовний склад стадії П для обʼєктів невиробничого призначення — житла, громадських і офісних будівель — наведено в додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014, для виробничих і лінійних обʼєктів — у додатку Е. Розділи подають стисло, без надмірної деталізації, але в обсязі, достатньому, щоб обґрунтувати рішення, визначити обсяги основних робіт, потребу в обладнанні й матеріалах і кошторисну вартість (пункт 7.2). Водночас рішення розробляють настільки детально, щоб достовірно визначити кошторисну вартість і реалізувати проєкт у її межах (пункт 13.2 Порядку). Склад проєкту невиробничого обʼєкта:

• загальна пояснювальна записка: вихідні дані, характеристика обʼєкта, дані інженерних вишукувань, потреба в енергоресурсах і воді, черги будівництва, оцінка впливів на навколишнє середовище, доступність для маломобільних груп населення за ДБН В.2.2-40, інженерно-технічні заходи цивільного захисту, надійність і безпека, енергоефективність, техніко-економічні показники, розрахунок класу наслідків і щільності населення, пожежна безпека;
• генеральний план, благоустрій і озеленення, архітектурні рішення, конструктивна схема й теплозахист огороджувальних конструкцій;
• технологічні рішення;
• рішення з інженерного обладнання: опалення, вентиляція й кондиціювання, водопостачання й водовідведення, електропостачання, звʼязок і сигналізація, протипожежний захист;
• основні креслення: ситуаційний план, генеральний план на топографічній основі, плани поверхів, фасади, розрізи, принципові схеми інженерних систем;
• організація будівництва, зокрема його тривалість (пункт 15 Порядку);
• кошторисна документація.

Зміна № 2 до ДБН дозволяє доповнювати проєкт інформаційними моделями ділянки, будівель та інженерних систем, якщо цього вимагає завдання на проєктування. Як бюро працює з моделями, описано на сторінці BIM-проєктування.

Експертиза проєкту

Експертиза перевіряє, чи відповідають проєктні рішення будівельним нормам, зокрема щодо міцності, надійності й довговічності, пожежної й техногенної безпеки, санітарних вимог, енергозбереження, доступності для маломобільних груп, а також допустимого відсотка забудови, граничної висоти й щільності населення (пункт 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560). Обовʼязкова вона для проєктів (частина четверта статті 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 10 Порядку № 560):

• обʼєктів класу СС2 і СС3, а також комплексів, до складу яких входить хоча б один такий обʼєкт, і комплексів з обʼєктів СС1, що за сукупними показниками перевищують рівень СС1, — за всіма напрямами;
• обʼєктів на територіях зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами — щодо міцності, надійності й довговічності;
• обʼєктів за кошти бюджету, державних і комунальних підприємств чи кредити під державні гарантії з кошторисною вартістю понад 300 тис. грн (під час воєнного стану — понад 1 млн грн) — щодо кошторисної частини;
• обʼєктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, — щодо врахування її результатів.

Експертизу проводять експертні організації, відомості про які внесено до Реєстру будівельної діяльності. Організацію обирає замовник, а розробники проєкту не можуть проводити його експертизу (пункти 7 і 8 Порядку № 560). Замовником експертизи може бути замовник будівництва або проєктувальник, якщо це передбачено договором на проєктування (пункт 12). Строк — до 30 календарних днів для СС2 і СС3, до 15 днів для обʼєктів СС1 у складних умовах і для кошторисної частини обʼєктів СС1, до 90 днів для обʼєктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля (пункт 14).

За результатами експертизи організація складає в Реєстрі експертний звіт — позитивний або негативний. Проєкт, що підлягає експертизі, затверджують лише на підставі позитивного звіту, а з негативним його повертають на доопрацювання й після виправлення подають на повторну експертизу (пункти 15 і 16 Порядку № 560). Проєктувальник завантажує документацію до Реєстру (пункт 9.2 Порядку № 45), на вимогу експертної організації може передати їй у тимчасове користування розрахунки, що не входять до складу проєкту (пункт 14 Порядку № 45), і доопрацьовує проєкт за зауваженнями. Проєкти, для яких експертиза не обовʼязкова, замовник може подати на неї за власним рішенням — тоді результатом буде експертна оцінка, яка не є підставою для затвердження (пункт 11-1 Порядку № 560).

Затвердження й право на будівельні роботи

Проєкти затверджують на стадіях «Проєкт» і «Робочий проєкт», а техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок і ескізний проєкт лише схвалюють (пункт 3 Порядку № 560). Проєкт за кошти приватного замовника затверджує сам замовник (частина перша статті 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 9.1 Порядку № 45); проєкти за бюджетні кошти й кредити під державні гарантії — органи влади, державні й комунальні підприємства залежно від кошторисної вартості (пункт 4 Порядку № 560), а за власні кошти державних і комунальних підприємств — ці підприємства за погодженням з органом, до сфери управління якого вони належать (пункт 4-1). Затверджена стадія П є підставою для наступних стадій (пункт 13 Порядку № 45). Проєктну документацію розробляють за нормами, чинними на дату отримання експертного звіту (пункт 15.5).

Право на будівельні роботи для обʼєктів СС1 дає повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а для СС2, СС3 і обʼєктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, — дозвіл на їх виконання (стаття 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Погоджень, висновків і рішень архітектурно-містобудівної ради, не передбачених законом, проєкт і зміни до нього не потребують, а відмовити в адміністративних послугах через їх відсутність не можуть (частина шоста статті 31).

Чим «Проєкт» відрізняється від робочої документації й робочого проєкту

• «Проєкт» (П) — затверджувальна стадія: принципові рішення, обсяги робіт і кошторисна вартість. Саме вона проходить експертизу, і на її підставі отримують право на будівельні роботи.
• Робоча документація (Р) — робочі креслення й специфікації, за якими ведуть будівництво й закупівлі. Її розробляють на підставі затвердженої стадії П, а деталізація має бути достатньою для будівництва (пункти 9.1 і 9.3 ДБН).
• Робочий проєкт (РП) — одна стадія, що поєднує затверджувальну частину (за складом як П) і робочу документацію (пункт 8.2 ДБН).

Якщо це передбачено договором, робочу документацію можна розробляти ще до затвердження стадії П (пункт 13.3 Порядку № 45). Після затвердження П робочі креслення за рішенням замовника може розробити й інша проєктна організація — з дотриманням авторських рішень і авторських прав (пункт 15.1). Як влаштована наступна стадія, описано на сторінці «Робоча документація», а весь маршрут від концепції до нагляду — на сторінці «Генпроєктування».