Найдорожчий пандус — той, якого не було на кресленні
Про безбарʼєрність в архітектурі досі часто говорять як про соціальну відповідальність бізнесу. Для архітектора й девелопера це передусім економіка проєкту, і рахувати її треба чесно: дивитися не лише на вартість рішення, а й на вартість його відсутності.
Рішення, закладене на ескізі, майже нічого не коштує. Те саме рішення, додане до готової будівлі, оплачують удруге — разом із переробкою вже збудованого. Різниця між «закладено» і «домальовано» визначає, чи коштуватиме доступність щось узагалі.
Безбарʼєрність та інклюзивність: інструмент і мета
Ці слова часто вживають як синоніми. Безбарʼєрність — це інструмент: усунення фізичних, інформаційних та інших перешкод у просторі. Інклюзивність — мета: середовище й сервіс, якими однаково користуються люди з різними потребами.
Будівля може бути безбарʼєрною, але не інклюзивною, якщо в ній немає зрозумілої навігації, персонал не знає, як допомогти відвідувачу, а «доступний вхід» веде через службовий двір. Безбарʼєрність — базовий мінімум, з якого інклюзивність починається.
Шість вимірів безбарʼєрності й межа відповідальності архітектора
У практиці AIMM ми працюємо з шістьма вимірами безбарʼєрності: фізичним, навігаційним, психологічним, соціальним, економічним і цифровим. Перші три й частково четвертий — пряма відповідальність архітектора й девелопера: ухил пандуса, ширина дверного прорізу, контрастне маркування, логіка навігації, відсутність окремого входу «для інших». Усе це вирішують у проєкті, і рахунок за помилку теж отримує проєкт.
Економічна й цифрова безбарʼєрність — інший рівень: політика найму, доступність цифрових сервісів, фінансова інклюзія.
Які шість напрямів безбарʼєрності визначає держава
Національна стратегія зі створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року, яку Кабмін схвалив у 2021 році, виділяє фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну та громадянську, економічну й освітню безбарʼєрність. Будівельні норми закривають фізичну й частину інформаційної — тактильні та візуальні елементи доступності. У цій системі архітектор відповідає за вузьку, але критичну частину.
Де інклюзивність зʼявляється в проєктній документації
Склад документації на кожній стадії визначає ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». У чинній редакції зі Зміною № 2 доступність для маломобільних груп населення (МГН) передбачено в кожному ключовому документі — від завдання до робочих креслень:
| Документ | Що передбачає норма |
|---|---|
| Завдання на проєктування | Вимоги щодо безперешкодного доступу МГН згідно з ДБН В.2.2-40 (додаток Б, п. 29) |
| ТЕО або ТЕР | Доступність будівлі для осіб з інвалідністю та робочих місць, де вони можуть працювати за станом здоровʼя (додаток В) |
| Ескізний проєкт | Доступність обʼєкта для МГН у пояснювальній записці (додаток Г, п. 6) |
| Проєкт (П) | Доступність обʼєктів для МГН у пояснювальній записці (додаток Д, п. 8) |
| Робоча документація | Робочі креслення рішень, що забезпечують доступність для МГН (додаток Ж, п. 8) |
Перший рядок найважливіший. Завдання на проєктування замовник складає разом з архітектором, і саме з нього далі рахують площі, рівні й кошторис. На стадії ескізного проєкту доступність уже має бути рішенням на кресленнях: входи, рівні підлоги, шляхи руху на генплані.
Зміна № 3: що змінилося з 1 квітня 2026 року
Зміну № 3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» затверджено наказом Мінрозвитку № 1617. Норма поширюється не лише на нове будівництво, а й на реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт наявних житлових і громадських будівель; ДБН А.2.2-3 так само прямо включає доступність для МГН у визначення реконструкції й капремонту.
Хто входить до маломобільних груп населення
Зміна № 3 по-новому визначила МГН: це люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До них віднесено осіб з інвалідністю, людей з тимчасовим порушенням здоровʼя, вагітних жінок, людей з дитячими колясками, людей старшого віку тощо. Коло значно ширше за відвідувачів на кріслах колісних, тому доступність — базова властивість будівлі.
Які вимоги визначають планування
Зміна уточнює параметри входів, сходів, пандусів, дверей, санітарних приміщень, евакуації та засобів орієнтування. Частину вимог неможливо «домалювати» потім, бо вони визначають рівні, габарити й площі:
| Що | Вимога для нового будівництва (у дужках — для реконструкції чи капремонту) |
|---|---|
| Доступні входи | Усі входи для відвідувачів (щонайменше один, бажано головний), п. 6.1.3.2 |
| Автоматичні двері | Щонайменше на одному головному вході громадських будівель від 500 м² або з потоком від 50 осіб на день; так само під час реконструкції, п. 6.1.3.6 |
| Відкриті сходи й ґанки на шляху МГН | Марш від 1,35 м, сходинка глибиною від 0,36 м і висотою до 0,12 м (наявні відкриті сходи можна зберегти при капремонті й реставрації, сходи ґанків — при реставрації), пп. 5.2.2, 6.1.1.1 |
| Пандус | Що вищий підйом між площадками, то положистіший пандус: при підйомі 0,8 м — не крутіше 1:20 (5 %), а 1:12 (8 %) — лише до 0,2 м (у наявних будівлях — до 8 %, ширина від 0,9 м), п. 5.3.1, додаток Д |
| Простір перед доступним входом | 1,5 × 2,0 м (1,5 × 1,5 м), п. 6.1.4.3 |
| Внутрішні сходи | Ширина маршу від 1,35 м у просвіті, п. 6.3.1.1 |
| Універсальний санвузол | Від 1,7 × 2,2 м (від 1,65 × 1,8 м) у громадських будівлях від 50 відвідувачів або з перебуванням від 60 хвилин, пп. 11.4, 11.6.1 |
| Пожежобезпечні зони | Для людей групи мобільності М4 — на кожному поверсі без евакуаційного виходу з пандусом, п. 10.7 |
Як це виглядає в цифрах. Якщо підлога першого поверху новобудови на метр вища за тротуар, за таблицею додатка Д пандус із проміжними площадками займе близько 20 метрів, і це ще без площадок унизу та вгорі. На щільній міській ділянці таке місце знаходиться не завжди. Опустити рівень підлоги чи вбудувати вхід у рельєф — рішення ескізу, і обидва варіанти є серед прикладів з нашої практики. Після заливки фундаменту варіантів значно менше, і всі вони дорожчі.
Окремо — контрастне маркування. Зміна № 3 робить його обовʼязковим для скляних вхідних груп, усіх прозорих конструкцій на шляхах руху, першої й останньої сходинок маршу, початку й кінця пандусів. На кресленнях це кілька рядків специфікації. Показово, що такого маркування досі немає на 90 % скляних фасадів в Україні, і причина не у вартості: про нього просто не подумали.
Решта — висоти поручнів, тактильні смуги, розміщення кнопок виклику й табличок — це робочі креслення. Про них важливо не забути, але планування вони вже не змінюють.
Ціна рішення залежить від моменту
На етапі проєкту більшість рішень безбарʼєрності майже не впливають на бюджет:
- положистий рельєф замість сходів біля входу не додає вартості;
- рівний вхід без порога — так само;
- ширина дверей, достатня для крісла колісного, майже не змінює ціну;
- тактильна попереджувальна плитка перед сходами під час нового будівництва коштує кілька тисяч на обʼєкт;
- піднятий пішохідний перехід, де автомобіль піднімається до рівня тротуару, у новому проєкті має вартість, близьку до нуля.
Порівняйте це з переробкою вже збудованого обʼєкта: демонтаж, нове бетонування, повторне погодження, простій, повторне введення в експлуатацію. Пандус, який на етапі проєкту не коштував нічого, у готовій будівлі обходиться у відчутну суму, і це без урахування часу, коли обʼєкт узагалі не працює.
Те саме стосується території навколо будівлі. Проїзд і тротуар біля будинку треба розмежувати, а в місцях перетину пішохідних шляхів із проїздами влаштувати плавні переходи для маломобільних груп. Це закладають у проєкті благоустрою разом із генпланом.
Три рішення з практики AIMM
Кардіоцентр «Добробут»: підлогу опустили на метр
Під час реконструкції будівлі для Інноваційного центру хірургії серця та судин ММ «Добробут» у Києві ми зберегли лише колони, балки й ригелі. Рівень підлоги першого поверху опустили на 1 метр за рахунок підвального поверху: так вийшло вище лобі, а вхід у лікарню та приймальне відділення став безбарʼєрним. Для лікарні, куди пацієнтів привозять на каталках і кріслах колісних, вхід без перепаду — базова вимога, і її вирішили конструктивно.
Мерія Києва: відкритий перший поверх
Концепцію відкритого публічного простору в київській мерії обговорювали давно. У березні 2016 року підписали меморандум про співпрацю з громадськими активістами й Київською міською радою, після дослідження будівлі провели воркшоп за участі представників мерії, архітекторів, інженерів, дизайнерів і активних громадян. Ми долучилися до цих обговорень і за їхніми рекомендаціями запроєктували новий публічний простір першого поверху на 1 500 м²: мінімум внутрішніх стін, сходів та інших барʼєрів, автоматичні двері, добре освітлення, поділ на фронт-офіс для відвідувачів і бек-офіс для роботи з документами.
Цей проєкт разом із роботою над навігацією в будівлі добре показав різницю в ціні: доопрацювання після консультацій із профільними фахівцями завжди виходять точковими й дорожчими, ніж ті самі рішення, закладені одразу.
ZAG Gallery у Львові: перепад рельєфу в структурі будівлі
Будівлю колишнього радянського інституту у Львові ми перетворили на мистецький простір із повною інклюзивністю. Ділянка має перепади рельєфу понад 5 метрів і розташована на території з природоохоронним статусом, тож можливості благоустрою були обмежені. Відкриття рівня −1 дозволило інтегрувати перепади висот у просторову структуру комплексу й сформувати новий сценарій взаємодії з ландшафтом. За перший рік роботи безбарʼєрний мистецький простір відвідали понад 80 000 людей, а проєкт номіновано на премію Mies van der Rohe Awards.
Офіс — це не лише вхідна група
Безбарʼєрність робочого середовища найчастіше зводять до пандуса на вході й доступного туалету в лобі бізнес-центру. Головне ж — доступ до самого робочого місця й адаптація робочого процесу. Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю говорить про повагу до гідності людини, її самостійності та свободи робити власний вибір, а це можливо лише за рівних умов доступу.
І тут пряма економіка. На тлі мобілізації, трудової міграції та зростання кількості людей, які отримали інвалідність через війну, ринок праці звужується для всіх роботодавців одночасно. Компанія, чий офіс архітектурно недоступний для частини кандидатів, сама відсікає частину і без того обмеженого кадрового резерву. Те саме з утриманням: фахівець, який отримав інвалідність під час служби й не може повернутися в той самий офіс, — це втрата навченої людини, заміна якої коштує дорожче, ніж адаптація простору.
Нова редакція ДБН В.2.2-40 має й конкретні вимоги до місць обслуговування: рецепції, каси, гардероби й бюро перепусток мають бути доступними для всіх, а стійку рекомендовано робити двох рівнів — 0,75–0,8 м і 0,95–1,1 м.
Ринки ЄС: доступність стає вимогою закону
З 28 червня 2025 року в усіх 27 країнах Євросоюзу застосовується European Accessibility Act — Директива (ЄС) 2019/882. Вона вперше на рівні всього союзу зобовʼязує приватний бізнес робити доступними для людей з інвалідністю товари й послуги: інтернет-магазини, банківські сервіси, електронні квитки, термінали самообслуговування. Вимоги до будівель, де надають ці послуги, кожна держава встановлює сама.
За даними Євростату, це стосується орієнтовно 101 мільйона людей у ЄС — кожної четвертої людини віком від 16 років. Штрафи за недотримання визначає кожна країна: у Німеччині, наприклад, до 100 тисяч євро. Перші позови вже подано: у листопаді 2025 року французькі обʼєднання людей з інвалідністю звернулися до суду проти чотирьох торговельних мереж через недоступні сайти й застосунки.
Для українського бізнесу, що дивиться на європейські ринки, доступність переходить із категорії репутаційного бонусу в категорію відповідності вимогам, як свого часу охорона праці чи захист персональних даних.
Що перевірити замовнику на кожній стадії
- Завдання на проєктування: окремий пункт про доступність для МГН за ДБН В.2.2-40 із переліком користувачів — відвідувачі, персонал, мешканці.
- Концепція: рівень підлоги першого поверху відносно тротуару й рельєфу, кількість входів і які з них доступні.
- Ескізний проєкт: чи вистачає місця для пандусів за додатком Д, де розташовані ліфти, універсальні санвузли й, за потреби, пожежобезпечні зони.
- Кошторис: автоматичні двері, контрастне маркування й тактильні елементи — окремими позиціями.
- Стадія «Проєкт»: розділ про доступність у пояснювальній записці, узгоджений з архітектурними та інженерними рішеннями.
- Робоча документація: вузли пандусів і поручнів, схеми тактильних і контрастних елементів, специфікації дверей.
- Реконструкція: які параметри норма дозволяє мʼякшими для наявної будівлі — це варто зафіксувати ще в завданні.
Джерела
- Зміна № 3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» — Мінрозвитку, 2025
- Наказ про затвердження Зміни № 3 до ДБН В.2.2-40:2018 — Мінрозвитку
- ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
- ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» — картка норми зі Зміною № 2
- Розпорядження КМУ від 14.04.2021 № 366-р про схвалення Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року
- Конвенція про права осіб з інвалідністю
- Directive (EU) 2019/882 (European Accessibility Act) — EUR-Lex
- Анна Іскіердо. «Найдорожчий пандус в Україні» — Економічна правда, 11.08.2026