Інсоляція: як сонце формує архітектуру житла

Сонячна квартира ще не означає світлу

Здається, що сонячна квартира — очевидно вдалий вибір. Але навіть багато годин прямого сонця ще не гарантує комфортного житла: квартира може мати чудову інсоляцію за нормами й лишатися темною або перегріватися влітку.

Норми інсоляції — один із головних інструментів проєктування житла: вони задають висоту будинків і відстані між ними, розміщення вікон і балконів, навіть планування квартир. Але міряють вони тільки одне — години прямого сонця. Рівномірність освітлення, ризик перегріву й потреба вмикати штучне світло вдень лишаються поза цією нормою.

Що таке інсоляція

Інсоляція — це пряме сонячне опромінення поверхонь і просторів. Так її визначає ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 «Настанова з розрахунку інсоляції обʼєктів цивільного призначення». В архітектурі й будівництві інсоляцію вимірюють часом: скільки годин сонячні промені потрапляють у вікно кімнати або на майданчик у дворі.

Слово походить від латинського insolare — «виставляти на сонце». Його вживають і в інших галузях: у сонячній енергетиці інсоляцією називають кількість сонячної енергії на квадратний метр поверхні, у медицині — дію сонця на шкіру й організм. Окремого «індексу інсоляції» в будівельних нормах немає: інсоляцію житла оцінюють тривалістю, у годинах.

Чим інсоляція приміщень відрізняється від природного освітлення

Інсоляція приміщення — це надходження прямих сонячних променів у кімнату крізь вікно; за ДСТУ-Н її перевіряють у розрахунковій точці вікна або на всій площині віконного прорізу. Сонячне світло буває прямим, розсіяним і відбитим, але інсоляція враховує лише пряме. Розсіяне світло неба й відбите від землі та фасадів — це природне освітлення: воно потрапляє в кімнату і в похмурий день, і крізь вікна на північ, а вимірюють його коефіцієнтом природної освітленості (КПО, у російськомовних джерелах — КЕО). Ці два показники нормовано в різних документах:

	Інсоляція	Природне освітлення
Що це	Пряме сонячне проміння	Розсіяне світло неба й відбите світло
Як вимірюють	Тривалістю, у годинах на день	КПО, у відсотках
Які документи нормують	ДБН В.2.2-15:2019, ДБН Б.2.2-12:2019; методика розрахунку — ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010	ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення»
Від чого залежить	Орієнтація, висота й відстані між будинками, балкони й лоджії	Розміри й розміщення вікон, глибина кімнат, світлі поверхні

Навіщо архітектурі норми інсоляції

У 1877 році англійські дослідники Артур Даунс і Томас Блант показали, що сонячне світло пригнічує розмноження бактерій навіть крізь скло. У 1890 році Роберт Кох повідомив, що прямі сонячні промені вбивають паличку туберкульозу за час від кількох хвилин до кількох годин. Для міст із щільною забудовою й епідеміями туберкульозу сонце в житлі стало питанням громадського здоровʼя.

Від відкриття до норми минуло понад вісім десятиліть, а самі вимоги відтоді не раз переходили з документа в документ:

Рік	Документ
1963	Санітарні норми СН 427-63: з них в Україні почали нормувати тривалість інсоляції
1982	СанПіН 2605-82, чинні в Україні до 2017 року
1996	Державні санітарні правила ДСП 173-96
2010	ДСТУ-Н Б В.2.2-27 — методика розрахунку інсоляції
2019	ДБН Б.2.2-12 «Планування та забудова територій» і ДБН В.2.2-15 «Житлові будинки»
2026	Наказ МОЗ № 40: у ДСП 173-96 цифр інсоляції більше немає

Сьогодні сонце в житлі цінують не лише за бактерицидну дію: воно впливає на самопочуття, сушить і прогріває приміщення навесні та восени. Але логіка норми лишилася санітарною: вона міряє дозу прямого сонця в годинах, а не те, наскільки світло й зручно в кімнаті.

Яка норма інсоляції житлових будинків у 2026 році

Для житла в Україні рахують щонайменше 2,5 години безперервного прямого сонця на день у нормований період з 22 березня до 22 вересня. Таку інсоляцію має отримувати хоча б одна житлова кімната в 1–3-кімнатній квартирі, дві — у 4–5-кімнатній, три — у квартирі з шістьма кімнатами й більше. У дозволених випадках тривалість скорочують до 2 годин, а для закладів освіти й соціального забезпечення вимога суворіша — 3 години. Вимоги розподілено між кількома документами:

• ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» — тривалість інсоляції житла з відсилкою до ДСП 173-96 і ДСТУ-Н (п. 14.9.2), 3 години для закладів освіти й соціального забезпечення (п. 14.9.3);
• ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки» — скільки кімнат квартири мають інсолюватися (п. 10.2), балкони й лоджії (п. 10.3);
• ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 — нормований період і методика розрахунку;
• ДСП 173-96 — санітарні правила, з 2026 року без конкретних цифр (наказ МОЗ № 40).

Скільки годин сонця потрібно житлу

Нормований період починається 22 березня, бо взимку сонце стоїть надто низько: 22 грудня над Києвом воно опівдні піднімається лише на 16°, тоді як 22 березня — приблизно на 40°, а 22 червня — на 63°. Розрахунок зазвичай ведуть на 22 березня: у цей день сонце стоїть найнижче за весь нормований період, а 22 вересня проходить тим самим шляхом.

Першу годину після сходу сонця й останню годину перед заходом не враховують: біля горизонту промені проходять найтовщий шар атмосфери й слабшають. 22 березня в Києві розрахунковий проміжок — приблизно з 7:00 до 17:00 за сонячним часом. Розрахунок ведуть для ясного неба й без урахування дерев.

Тривалість можна скоротити на 0,5 години, тобто до 2 годин. ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 14.9.2) дозволяє це у двох випадках. Перший — житлові будинки меридіонального типу (витягнуті з півночі на південь, з вікнами на схід і захід), де інсолюються всі кімнати квартири. Другий — реконструкція житлової забудови або нове будівництво в особливо складних містобудівних умовах: в історично цінному середовищі, на ділянках із дорогою підготовкою території, у зонах загальноміського й районного центрів.

Скільки кімнат у квартирі мають отримувати сонце за ДБН

Інсолюватися мають не всі кімнати. ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки» (п. 10.2) визначає мінімум:

Квартира	Скільки житлових кімнат отримують нормовану інсоляцію
1-, 2- і 3-кімнатна	щонайменше одна
4- і 5-кімнатна	щонайменше дві
6 кімнат і більше	щонайменше три
1- і 2-кімнатна для людей літнього віку	щонайменше одна
Гуртожиток	рекомендовано 60 % житлових кімнат

Тобто норма вимагає сонця лише в частині кімнат: у трикімнатній квартирі дві з трьох можуть не отримувати його зовсім.

Де ще нормують інсоляцію

Для закладів освіти й соціального забезпечення ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 14.9.3) вимагає 3 години безперервної інсоляції на день. Таку інсоляцію забезпечують:

• у закладах дошкільної освіти — в ігрових, спальнях, ізоляторах, залах для фізкультурних і музичних занять;
• у школах — у початкових класах і в половині навчальних кабінетів, класів, лабораторій, спальних кімнат та ізоляторів;
• у закладах професійної освіти — щонайменше в трьох чвертях навчальних кабінетів;
• у закладах соціального забезпечення — у житлових кімнатах, палатах та ізоляторах.

Сонце потрібне не лише будівлям. За ДБН Б.2.2-12 (п. 14.9.1) мікрокліматична оцінка території охоплює й достатню інсоляцію, тому місце для дитячого майданчика у дворі обирають за розрахунком ще на генплані — разом із благоустроєм території.

Що змінилося у 2026 році

Донедавна Державні санітарні правила ДСП 173-96 (п. 4.6) прямо містили конкретні цифри: 2,5 години з 22 березня до 22 вересня, кількість кімнат, 3 години для шкіл, садків і майданчиків. Наказ МОЗ № 40 від 13 січня 2026 року перейменував ці правила на «Державні санітарні правила планування та забудови територій» і переписав пункт 4.6: тепер він вимагає забезпечити нормативну тривалість інсоляції «відповідно до вимог санітарного законодавства», без самих цифр.

Кількість кімнат (ДБН В.2.2-15, п. 10.2) і 3 години для закладів освіти й соціального забезпечення (ДБН Б.2.2-12, п. 14.9.3) лишилися в будівельних нормах. Окремої цифри для дитячих майданчиків у ДБН Б.2.2-12 немає: п. 14.9.1 лише вимагає враховувати інсоляцію території в мікрокліматичній оцінці. А щодо тривалості інсоляції квартир ДБН Б.2.2-12 (п. 14.9.2), як і раніше, відсилає до ДСП 173-96, де цифри вже немає, та до ДСТУ-Н Б В.2.2-27. У проєктній практиці орієнтуються на ті самі 2,5 години (або 2 там, де дозволено скорочення); у прикладах розрахунку ДСТУ-Н (рис. 7.2) гігієнічним нормативом теж стоїть 2 год 30 хв. Але для кожного обʼєкта варто на початку проєкту зафіксувати, за якою нормою його рахують.

З 1 січня 2026 року діє й Зміна № 1 до ДБН Б.2.2-12. Вимог до інсоляції (п. 14.9) вона не змінила, але пункт про побутові розриви між будинками отримав новий номер — 6.1.26 замість 6.1.21.

Як розрахувати інсоляцію

Принцип однаковий для всіх інструментів; покажемо його на методі розрахункової точки:

1. у вікні кімнати, яка забезпечує квартирі норму, обирають розрахункову точку — місце, для якого рахують тривалість інсоляції;
2. з неї будують тіньову маску — частину неба, яку закривають укоси, балкони, сусідні будинки й рельєф;
3. на маску накладають траєкторію сонця на 22 березня або іншу потрібну дату;
4. відрізок траєкторії поза маскою, у відкритій частині неба, в межах розрахункового проміжку і є тривалістю інсоляції;
5. результат порівнюють із нормою.

Сонце може зникати з вікна, наприклад за сусіднім будинком. Таку переривчасту інсоляцію теж зараховують, якщо в сумі вона щонайменше на 0,5 години довша за норму; коли перерв кілька, рахують два найдовші періоди. Наприклад, 1,5 години зранку й 1,5 години після обіду дають 3 години — це зараховують замість безперервних 2,5.

ДСТУ-Н описує два геометричні способи: для розрахункової точки у вікні (метод РТ) і для граничної поверхні світлопрорізу (метод ГП). Інструменти різні:

• Інсоляційна лінійка — прозорий шаблон, який накладають на генплан. ДСТУ-Н містить лінійки на 22 березня і 22 вересня для кожного градуса широти від 45° до 52° у масштабах 1:500 і 1:2000. Це швидка перевірка відстаней між будинками.
• Сонячна карта — проєкція небосхилу з траєкторіями сонця на 22-ге число кожного місяця й позначками часу з кроком 10 хвилин. З нею можна перевірити не лише дні рівнодення, а й 22-ге число будь-якого місяця.
• Тривимірна модель — цифровий обʼєм, на якому програма автоматично рахує ту саму геометрію для кожного вікна й поверху. З нашого досвіду, параметричні й автоматизовані розрахунки дають майже однаковий результат. Тож вирішує не програма, а точність моделі: інформаційна модель будівлі (BIM) з реальними балконами й укосами надійніша за спрощений обʼєм.

Приклад розрахунку інсоляції для Києва

Київ лежить на 50,45° північної широти. Будинок заввишки 50 метрів (близько 16 поверхів) опівдні 22 березня кидає тінь завдовжки близько 60 метрів. 22 червня, коли сонце стоїть на 63°, тінь коротшає до 25 метрів, а 22 грудня сягає понад 170 метрів.

Для багатосекційних житлових будинків від чотирьох поверхів мінімальний побутовий розрив між фасадами з вікнами — 20 метрів (ДБН Б.2.2-12:2019 зі Зміною № 1, п. 6.1.26). На такій відстані опівдні 22 березня в тіні лишаються поверхи сусіднього будинку з 1-го по 11-й. І не лише опівдні: у дні рівнодення межа тіні на південному фасаді весь день тримається на одній висоті, тож якщо обидва корпуси довгі й витягнуті зі сходу на захід, ці поверхи 22 березня взагалі не отримують прямого сонця. Тому для висотної забудови відстань між корпусами визначає розрахунок інсоляції, а не побутовий розрив. ДБН Б.2.2-12 (п. 6.1.25) так і вимагає: відстані між житловими будинками приймають на основі розрахунків інсоляції та освітленості.

Як інсоляція формує архітектуру

Норми інсоляції працюють як невидимий обʼєм над ділянкою. Для нового будинку будують максимальну тіньову маску — найбільшу висоту й форму, за яких квартири сусідів і майданчики не втрачають нормованої інсоляції. Це той самий розрахунок, повернутий навпаки: не «що закриває сонце вікну», а «скільки можна збудувати, не закривши сонце сусідам». Від нього залежать:

• висота й поверховість: уступи й тераси там, де обʼєм забирав би сонце в сусідів;
• відстані між корпусами й форма дворів;
• орієнтація: квартир із вікнами лише на північ норма не допускає;
• квартирографія (склад квартир за кількістю кімнат і площею): на фасадах без сонця розміщують кухні, сходові клітки й ліфтові холи, а великі квартири роблять із вікнами на два боки;
• балкони й лоджії перед кімнатами, що забезпечують квартирі норму.

Балкони й лоджії

Балкон затіняє вікно поверхом нижче, а лоджія — ще й кімнату за нею. ДБН В.2.2-15:2019 (п. 10.3) вимагає, щоб літні приміщення — балкони, лоджії, тераси — не погіршували інсоляцію квартири. Тому лоджії й балкони перед кімнатами, які забезпечують квартирі норму, проєктують лише з розрахунком за ДСТУ-Н Б В.2.2-27. Такі балкони радять зміщувати відносно вікон: у кімнатах зі східною й західною орієнтацією — у північний бік, у кімнатах із південною — у будь-який.

На південному фасаді балкон найсильніше затіняє влітку, коли сонце високо: 22 червня опівдні — усе вікно під ним. У дні рівнодення, за якими перевіряють норму, плита затіняє лише верхню частину вікна, близько 40 %, тож балкон шкодить нормі менше, ніж здається, а від літнього перегріву, навпаки, захищає. На східних і західних фасадах і в лоджіях із бічними стінками втрати бувають вирішальними, тому рішення про балкон перед такою кімнатою ухвалюють за розрахунком. Балкон — це баланс у мініатюрі: менше сонця навесні, але й менше спеки влітку.

Три приклади з практики AIMM

Три обʼєкти — три способи, якими інсоляція змінює проєкт: вона зрізає обʼєм, лишає без сонця нижні поверхи у дворах і торці корпусів.

Бізнес-центр 10А на Подолі: обʼєм, вирізаний відступами й інсоляцією

Бізнес-центр 10А на Подолі з видом на Дніпро ми проєктували на ділянці площею 0,79 га. Пляму забудови — контур будівлі в плані — у концепції обмежували червоні лінії, протипожежні відстані до сусідніх будинків, а також вимоги до освітленості й інсоляції. Офісу власна норма інсоляції не потрібна, тож ці вимоги стосувалися сусідньої забудови. Схема інсоляції й відступів показує, як базовий обʼєм зрізали уступами, щоб вписатися в обмеження. Саму будівлю ми описуємо як вирізану, мов скульптуру з каменю: цей образ був перед очима від початку.

Житловий комплекс у Київській області: нижні поверхи у дворах

В ескізному проєкті житлового комплексу в Київській області ми перевірили інсоляцію всіх фасадів, а найбільш затінених — поповерхово. Найгірше доводиться нижнім поверхам у глибині дворів: на одному з фасадів перші три поверхи отримують лише 20 хвилин сонця, і навіть 10-й — рівно 2 години; на кількох інших понад 2 години квартири набирають тільки з 6–8-го поверху. Межа на схемі — 2 години, і нижні поверхи у дворах не добирають навіть її.

Такі дані потрібні ще до того, як зафіксують планування: квартира на нижньому поверсі з вікнами лише в такий двір норми не виконає. Тож там змінюють квартирографію, функцію приміщень або сам обʼєм.

Квартал у Полтаві: торці без сонця

Для першої черги житлового кварталу в Полтаві схема інсоляції позначає частини корпусів, що не інсолюються в розрахункові дні, — переважно північні торці. Будувати там можна, але квартира не може мати всі кімнати з вікнами лише на такий фасад: хоча б одна мусить виходити на інсольований бік.

Коли робити розрахунок інсоляції: концепція та ескізний проєкт

Інсоляцію закладають на перших аркушах проєкту. Санітарні правила (ДСП 173-96, п. 4.8) вимагають контролювати її вже під час відведення ділянки під забудову, далі на всіх етапах проєктування, а також під час реконструкції, надбудови й ущільнення забудови. На стадії архітектурної концепції ми робимо містобудівний аналіз ділянки; інсоляція в ньому — одне з головних обмежень поруч із відступами й висотністю. На ескізному проєкті посадку будинку на ділянці, поверховість і квартирографію перевіряємо розрахунком, доки їх ще легко змінити. Що варто перевірити замовнику:

• норму, за якою рахують інсоляцію: після змін 2026 року її варто зафіксувати в завданні на проєктування — 2,5 чи 2 години, розрахункову дату й методику ДСТУ-Н;
• максимальну тіньову маску ділянки: скільки поверхів можна поставити, не погіршивши інсоляцію сусідніх будинків і майданчиків;
• орієнтацію корпусів і квартирографію: які квартири виходять на неінсольовані фасади;
• нижні поверхи у дворах: житло чи інша функція;
• балкони й лоджії перед кімнатами, що забезпечують норму, — лише з розрахунком;
• двір: майданчики там, де буде сонце;
• сонцезахист для південних і західних фасадів.

На стадії ескізного проєкту кожна з цих перевірок коштує кількох годин роботи архітектора. Та сама помилка, знайдена на експертизі, означає переробку планувань, а після будівництва її вже не виправити без втрат. Так само на перших аркушах закладають і безбарʼєрність за ДБН В.2.2-40.

Чому квартира за нормою буває темною

Трикімнатна квартира, де дві кімнати дивляться на північ, а одна — на південь, норму виконує. Такий приклад наводить Мирослав Яців із Львівської політехніки: у двох кімнатах сонця немає зовсім, а третя, часто спальня, може перегріватися через надлишок прямого сонця.

І навпаки: майстерні художників здавна орієнтують на північ — заради рівного світла без прямого сонця й відблисків.

Норма інсоляції відповідає на одне запитання: чи потрапляє пряме сонце в кімнату достатньо довго. Але світлою й зручною квартиру роблять ще кілька речей:

• наскільки рівномірно освітлений простір, особливо в глибоких кімнатах;
• чи комфортно працювати: без відблисків на екрані й засліплення;
• чи не перегрівається квартира влітку;
• скільки штучного світла доведеться вмикати вдень;
• як світло впливає на самопочуття.

Надлишок сонця норми теж обмежують. ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 14.9.4) для IV фізико-географічної зони передбачає захист від перегріву — аерацію забудови, озеленення, сонцезахисні засоби. А ДСП 173-96 (п. 4.7) у III і IV кліматичних районах забороняє квартири, де вікна всіх житлових кімнат виходять на один бік у секторі горизонту 200–290°, тобто на південний захід і захід.

ДБН В.2.2-15:2019 навіть дозволяє компенсувати нестачу природного освітлення й інсоляції технікою — світловодами, дзеркалами, світлодіодними джерелами з природним спектром, — але не більше ніж на 20 % нормованих величин.

У Європі ці питання обʼєднує стандарт EN 17037 «Денне світло в будівлях». Він оцінює не лише сонце, а й рівень денного світла в приміщенні, вид із вікна та захист від засліплення. За тривалістю сонячний критерій там мʼякший, ніж в Україні: щонайменше 1,5 години прямого сонця в ясний день, обраний між 1 лютого і 21 березня. Найчастіше беруть 21 березня — майже той самий день, що й у нас. У квартирі цього має досягати хоча б одна житлова кімната; британський посібник BRE 209 уточнює — бажано вітальня.

Як перевірити інсоляцію квартири перед покупкою

Покупцю не потрібна сонячна карта, щоб поставити правильні запитання. Почніть з орієнтації вікон:

Куди виходять вікна	Сонце й світло
Південь	Найбільше годин сонця навесні й восени. Улітку сонце стоїть високо, тож козирок чи балкон над вікном добре затіняє кімнату.
Схід	Сонце зранку, після обіду — розсіяне світло. Зручно для спальні й кухні.
Захід	Сонце в другій половині дня. Улітку такі кімнати перегріваються найсильніше, потрібен сонцезахист.
Північ	Прямого сонця майже немає, зате рівне світло без відблисків. Кімната з вікнами лише на північ нормованої інсоляції не отримує.

Далі перевірте:

• яка кімната забезпечує квартирі норму і чи не стоїть перед нею балкон або глибока лоджія;
• розмір вікон і глибину кімнат: площа вікон житлової кімнати й кухні має бути не меншою за 1/8 площі підлоги (ДБН В.2.2-15, п. 10.4), а в глибокій кімнаті з одним вікном дальня частина лишається темною за будь-якої орієнтації;
• поверх і сусідів із півдня, сходу й заходу, зокрема ділянки, де ще можуть збудувати висотний будинок: нова забудова не має позбавляти наявні квартири нормованої інсоляції, а там, де норми вже немає, — погіршувати її (ДСТУ-Н, п. 3.15);
• розрахунок інсоляції: він є в проєктній документації — попросіть у забудовника дані для своєї секції й подивіться, скільки годин 22 березня отримує кімната, що забезпечує норму;
• квартиру в різний час дня: східні кімнати — зранку, західні — увечері.

Норма інсоляції гарантує години прямого сонця, але не те, чим вони стануть у квартирі: світлом, теплом чи перегрівом. Це вирішують висота й відстані, глибина кімнат і вікна, балкони й сонцезахист — тобто архітектура. Сонце важливе, але баланс важливіший.

Джерела

1. ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» — картка норми зі Зміною № 1 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
3. Зміна № 1 до ДБН Б.2.2-12:2019 — Мінрозвитку, чинна з 1 січня 2026 року
4. ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 «Настанова з розрахунку інсоляції обʼєктів цивільного призначення»
5. Державні санітарні правила планування та забудови територій (ДСП 173-96) — чинна редакція; до 2026 року — «…забудови населених пунктів»
6. Наказ МОЗ від 13.01.2026 № 40 «Про затвердження Змін до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»
7. ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення» — картка норми в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва
8. EN 17037:2018 «Daylight in buildings» — Європейський комітет зі стандартизації (CEN)
9. Мирослав Яців. «Аналіз інсоляційного режиму житлових комплексів, зведених у Львові на початку XXI століття» — Architectural Studies, 2025
10. Hobday R. A., Dancer S. J. Roles of sunlight and natural ventilation for controlling infection: historical and current perspectives — Journal of Hospital Infection, 2013