Авторський нагляд

Чи обовʼязковий авторський нагляд

Так, якщо будівництво ведуть за проєктом: авторський нагляд передбачає стаття 11 Закону «Про архітектурну діяльність». ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 уточнює, що його здійснюють незалежно від класу наслідків обʼєкта, категорії складності й форми власності замовника.

Для обʼєктів класу наслідків СС2 і СС3 до заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт додають копії документів про призначення осіб, які здійснюватимуть авторський нагляд. Якщо обʼєкт СС1 будують за проєктом, цих осіб указують у повідомленні про початок виконання будівельних робіт (форма — додаток 2-1 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466). Про заміну таких осіб замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю (частина шоста статті 36 і частина сьома статті 37 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Якщо замовник — юридична особа чи ФОП — не забезпечив обовʼязковий авторський нагляд, йому загрожує штраф 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За неподання чи несвоєчасне подання відомостей про заміну відповідальних за нагляд осіб штраф — 20 прожиткових мінімумів (стаття 2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).

Хто здійснює авторський нагляд за будівництвом

Автора проєкту, інших розробників затвердженого проєкту й уповноважених ними осіб Порядок № 903 називає одним терміном — генеральний проєктувальник. Він укладає договір із замовником і на весь період будівництва утворює групу авторського нагляду з числа розробників проєкту або уповноважених осіб. Зазвичай до неї входять автор проєкту й розробники архітектурних і конструктивних рішень та інженерних систем. Очолює групу, як правило, головний архітектор або головний інженер проєкту, під керівництвом якого проєкт розробляли. Роль генпроєктувальника за Порядком № 45 описано на сторінці «Генпроєктування».

Склад групи затверджує генеральний проєктувальник. ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 радить оформлювати рішення про утворення групи наказом — рекомендовану форму наводить додаток Б. Інформацію про склад групи надсилають замовнику. До нагляду за окремими видами будівельних робіт можна залучати й представників проєктних організацій, які не брали участі в проєктуванні (пункт 3 Порядку).

Що входить в авторський нагляд

Що саме робить група, фіксують у договорі й технічному завданні на авторський нагляд. Зазвичай вона:

• відвідує обʼєкт за планом-графіком або на виклик замовника, коли цього потребує хід робіт;
• перевіряє, чи відповідають проєктним рішенням виконані роботи, зокрема застосовані конструкції, вироби, матеріали й обладнання;
• записує в журнал виявлені відхилення разом із пропозиціями, як їх усунути, а потім перевіряє, чи підрядник їх усунув;
• забороняє застосовувати конструкції, вироби й матеріали, що не відповідають проєкту та будівельним нормам;
• бере участь у прийманні конструкцій, зазначених у проєктній документації, а також прихованих робіт і конструкцій, перелік яких погоджують із замовником у договорі;
• за потреби ініціює коригування проєктних рішень, якщо після затвердження проєкту набрали чинності нові норми, — такі зміни вносять за згодою замовника;
• рекомендує замовнику додаткові випробування конструкцій, виробів і матеріалів, коли їхня якість викликає сумнів;
• наприкінці будівництва робить підсумковий запис про усунення зауважень і виконання робіт за проєктом, а за потреби бере участь у складанні декларації про готовність обʼєкта до експлуатації або акта готовності.

Якщо робочу документацію розробляє інший виконавець, генеральний проєктувальник веде авторський нагляд і за її підготовкою. Підстава — договір на розроблення проєкту (стаття 8 Закону «Про архітектурну діяльність», пункт 3 Порядку). Про цю стадію — на сторінці «Робоча документація».

Журнал авторського нагляду

Журнал авторського нагляду під час будівництва — документ, у який група записує результати кожного відвідування обʼєкта. Рекомендована форма (додаток В до ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014) містить перелік підрядників, склад групи, аркуш реєстрації відвідувань і облікові аркуші. В обліковому аркуші — дата, виявлені відхилення від проєктної документації, рекомендації щодо їх усунення й строки виконання, підпис представника групи та відмітки підрядника й замовника про ознайомлення. Форму можна пристосувати до особливостей будівництва. Основні вимоги й рекомендації:

• журнал оформлює генеральний проєктувальник у двох примірниках: один зберігається в замовника, другий — у нього;
• сторінки нумерують, журнал прошнуровують, а замовник і проєктувальник підписують його й скріплюють печатками (за наявності);
• примірник замовника видають групі на її вимогу, щоб вона внесла записи;
• запис про відвідування обʼєкта роблять щоразу, навіть коли зауважень немає;
• член групи під підпис ознайомлює відповідального представника підрядника із зауваженнями, а той відзначає в журналі, як їх усунуто;
• записом у журналі проєкт не змінюють: зміни вносять у проєктну документацію й лише за згодою автора (стаття 7 Закону «Про архітектурну діяльність»), а в журналі їх фіксують;
• журнал можна вести на весь обʼєкт або окремо на пускові комплекси, будівлі чи споруди;
• після прийняття обʼєкта в експлуатацію проєктувальник зберігає свій примірник в архіві.

Що робити, якщо підрядник не усуває відхилення

Коли підрядник відмовляється виправляти відхилення від проєкту, проєктувальник письмово повідомляє про це замовника й орган державного архітектурно-будівельного контролю, щоб ті вжили заходів (стаття 11 Закону «Про архітектурну діяльність», пункти 6 і 8 Порядку). Тут записи в журналі й мають вагу: вони показують, що відхилення помітили й зафіксували вчасно.

Чим авторський нагляд відрізняється від технічного

Технічний нагляд — це контроль за дотриманням проєктних рішень і будівельних норм, якістю та обсягами робіт, який замовник забезпечує протягом усього будівництва. Обидва види нагляду ведуть паралельно, але відрізняються вони за кількома ознаками:

• Хто забезпечує. Обидва — замовник. Авторський він доручає генеральному проєктувальнику за договором, технічний веде власними силами або доручає спеціалізованій організації, фахівцю з технічного нагляду чи інженеру-консультанту.
• Хто виконує. Авторський — автор проєкту, інші його розробники або уповноважені ними особи. Технічний — фахівці з кваліфікаційним сертифікатом.
• Що перевіряє. Авторський — передусім відповідність робіт проєктним рішенням. Технічний — ще й дотримання будівельних норм і стандартів, якість та обсяги робіт, документи про якість матеріалів і виробів. Він також веде облік прийнятих і оплачених робіт та оформлює акти робіт, виконаних із недоліками.
• Незалежність. На обʼєкті класу наслідків СС2 чи СС3 технічний нагляд не можуть вести працівники проєктних і будівельних організацій, що виконують на ньому роботи. Тож на власному обʼєкті такого класу проєктувальник веде лише авторський нагляд.

Один нагляд не замінює інший: технічний контролює якість і обсяги робіт, авторський — відповідність збудованого обʼєкта проєкту. Забезпечити будівництво за робочою документацією зобовʼязані замовник і підрядник (стаття 27 Закону «Про архітектурну діяльність»).

Як розраховують вартість авторського нагляду

Єдиного тарифу немає — вартість розраховують для конкретного обʼєкта й фіксують у договорі. ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 радить додавати до договору кошторис витрат і план-графік, де для кожного етапу нагляду вказано строки й вартість (форма — додаток А).

Для обʼєктів, які будують за державні кошти (бюджетні, кошти державних і комунальних підприємств, кредити під державні гарантії), витрати на авторський нагляд включають у зведений кошторисний розрахунок вартості обʼєкта будівництва. Їх визначають розрахунком за погодженим із замовником планом-графіком відвідувань, кількістю спеціалістів, часом їхнього перебування на обʼєкті та вартістю людино-дня (Настанова з визначення вартості будівництва, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281). Для інших обʼєктів так рахують, якщо це передбачено договором. На суму впливають:

• тривалість будівництва й кількість черг, а з ними — кількість виїздів за планом-графіком і позапланових викликів;
• склад групи: лише архітектор чи також конструктор і фахівці з інженерних систем;
• масштаб і складність обʼєкта, кількість будівель і пускових комплексів;
• перелік конструкцій і прихованих робіт, у прийманні яких бере участь група;
• віддаленість обʼєкта.

Нормативна база

Авторський нагляд регулюють такі документи (редакції станом на жовтень 2026 року):

• Закон України «Про архітектурну діяльність» — статті 7, 8, 9, 11 і 27;
• постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва обʼєкта архітектури» — нею затверджено Порядок здійснення авторського нагляду й Порядок здійснення технічного нагляду;
• ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом» — чинний з 1 липня 2015 року, замінив ДБН А.2.2-4-2003;
• Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» — статті 36, 37 і 39;
• постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 — Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт на обʼєктах СС1);
• Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» — стаття 2;
• Настанова з визначення вартості будівництва (наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281) — для обʼєктів за державні кошти.

Суміжні послуги

Нагляд фіксує відхилення від проєкту. Якщо ж під час будівництва змінюються технології, матеріали, обладнання чи бюджет і через це проєктні рішення треба адаптувати, бюро працює у форматі авторського супроводу. Це не термін Порядку № 903, а назва послуги AIMM. Як поєднуються обидві послуги, описано на сторінці «Авторський нагляд та супровід»; портфоліо бюро — у розділі «Проєкти».