Проєкт передбачає ревіталізацію будівлі колишнього радянського інституту з трансформацією її у сучасний мистецький простір. Завданням було сформувати культурний об’єкт, інтегрований у природне середовище, з повною інклюзивністю та новою публічною функцією.

Ділянка має перепади рельєфу понад 5 метрів і розташована на території з природоохоронним статусом, що обмежувало можливості благоустрою. Архітектурна стратегія передбачала максимальне використання конструктивного ресурсу існуючої будівлі. Відкриття рівня -1 дозволило інтегрувати перепади висот у просторову структуру комплексу та сформувати новий сценарій взаємодії з ландшафтом.

Конструктивний каркас підсилено підпірними стінами з монолітного бетону, що визначили пластику об’єкта. Фасад виконано з використанням алюмінієвих елементів із керамічним ефектом без перевантаження конструкцій. Горизонтальні скляні смуги формують ритм фасаду та забезпечують достатній рівень природного освітлення.

Протягом першого року роботи простір відвідали понад 80 000 осіб. Проєкт номіновано на премію Mies van der Rohe Awards. Реалізовано безбар’єрний мистецький простір, навколо якого сформувалося нове креативне середовище.